Валентин ЧЕМЕРИС
З КИМ СМІЄТЬСЯ УКРАЇНА
Антологія українського сміху

Антологія видається за сприяння Патріарха Київського і всієї Руси-України ФІЛАРЕТА.

До антології "З КИМ СМІЄТЬСЯ УКРАЇНА" увійшли веселі твори — усіх жанрів, — українських сатириків та гумористів. З розповідями про них самих та їхні епохи, котрі не завжди сприяли сміхові, а часом були й кривавими…
Починаючи від найдавніших часів — безіменна творчість, козацький гумор, Іван Сміхован, як збірний образ творця народних усмішок, каламбурів, придибенцій тощо та авторських — теж найдавніших, — від Григорія Сковороди, 18 ст. і по наші дні — 2009 р. від Різдва Христового. До антології увійшли твори сміхотворців які трудилися на веселій ниві України впродовж останніх 300 років і трудяться — дай їм Боже! — й нині.
Себто від Г. Сковороди, І. Котляревського, П. Гулака-Артемовського, Є. Гребінки, Л. Боровиковського, Л. Глібова, С. Руданського, Д. Мартовича, О. Маковея, В. Самійленка, а також — В. Єллан-Блакитний, Остап Вишня, В. Чечвянський, Ю. Вухналь, С. Пилипенко, О. Ковінька, М. Годованець, С. Олійник, а також — В. Баранов, С. Воскрекасєнко, Ф. Маківчук, Д. Молякевич, П. Глазовий, А. Косматенко, Є. Дудар, М. Прудник, М. Сом, В. Чемерис, О. Чорногуз, О. Ющенко і багато-багато (згадується загалом біля сотні імен!) інших сміхотворців, які є гордістю Української Сатири та Гумору.
Будьмо!
Щоб ми завади були і щоб з нами завжди був він — Український Сміх, Дядечко взагалі, пречудовий!

"... вони були добрими людьми.
Але доброта вимагає активної боротьби зі злом —
і вони за покликанням душі стали сатириками", —

С. Крижанівський.

ПРОЛОГ
ЧУДОДІЙНИЙ ПОЦІЛУНОК ЛЮДСТВУ

Чи знаєте ви, що таке гелотологія?
Ай-ай! Наука про сміх — ось що таке гелотологія, Є й така.
А чи знаєте ви такі найкращі ліки, що їх ви ніколи не зможете придбати в жодній аптеці світу? Ай-ай! Та в такі. Сміх називається. Що його ви у жодній аптеці не купите — ні в краплях, ні в пігулках, ні в ампулах, ні в порошках....
Чи знаєте ви, що таке, як гласить народна мудрість, половина здоров’я?
Ай-ай! Та він же — Добродій Сміх.
Смішки — не кажучи вже про регіт (навіть банальні хахоньки) справді виявляють добрий позитивний ефект при багатьох захворюваннях. Ше б пак! Коли людина сміється, у неї підстрибує діафрагма, швидше б’ється серце і підвищується кров’яний тиск,поліпшується загальне самопочуття, вивільнюються протизапальні болезаспокійливі субстанції, розщіплюються гормони страху і стресу, а це зміцнює імунну систему. Зрештою, сміх дає мозку відпочинок.
Що таке сміх? Бодай за тлумачним словником. Будь ласка: "переривчасті характерні звуки, які утворюються короткими видихальними рухами як вияв радості, задоволення, нервові збудження і т. ін.; насмішки, глузування". А ще ж є гомеричний сміх
"Сміх — ось що було, за визначенням Гоголя, благотворною особою в його "Ревізорі". Цей сміх потряс царську Росію" — М. Рильський.
А ще ж в житті кожної людини є ціле гроно різновидів сміху (багатий, багатий мовно словарний запас цього явища): сміха, сміхотворець, сміховина, сміховинний, сміховинне, сміхованець, сміхота, сміхотворець, сміхотливий, сміхотливо, сміхотун, сміхотунка, сміхун, смішечки, смішинка, смішливий, смішний, смішно, сміхота,.. і т. д., і т. п.
Ось як ми, українці, любимо сміх.
А ще є такий милий симпатичний термін як — усмішка.
А усмішки це:
а) особливий порух м’язами обличчя (губ, очей), який виражає схильність до сміху ("І злітає пісня молода, крилата, як твоя усмішка, як зоря в гаю" — В. Сосюра);
б) гумористично-художній твір — переважно невеликий за розміром. Першим гуморески (не сподобалось йому, що це слово не наше) став називати усмішками Остап Вишня. Він, власне, й створив літературний жанр під назвою усмішки.
А ще сміх викликає появу позитивних думок і, як наслідок — з’являється гарний —гарний настрій.
Треба лише твердо вірити, що сміх — найкращий засіб для зміцнення організму. Це краще, аніж, наприклад, плач. Ось чому медики і автор особисто радять всім добрим людям — побільше сміятися. Особливо, коли в аптеках не вистача ліків. А тому треба сміятися тричі на день: вранці, в обід і увечері.
Дехто може запитати: до, мовляв, їжі чи після? Як маєте що — до їжі і після. День без посмішки — бідний день. Зважте: одна хвилина сміху заміняє 45 хвилин релаксації (повне фізичне розслаблення). 4500 к/кал. Хто не вірить, радимо підрахувати. А ще радять спеціалісти: для того, щоб зберегти здоров’я, треба якомога частіше ходити на веселі театральні вистави, дотепні кінокомедії (тільки ж де їх набрати?), правильно сприймати критику, мати сміливість відстоювати свою точку зору, дотримуватись дієти і особливо багато читати гумористичних творів. Адже коли ми сміємося, частота дихання у 3—4 рази перевищує звичайну, сміх, як психічний регулятор, підготовляє організм до найправильнішої реакції на агресивність, як власну, так і чужу, допомагає збагачувати інтелект, покращує загальний стан. До всього ж сміх піддає нищівній критиці недоліки... Чиї? Ну і наші в тім числі. Якщо вони у нас, звичайно, ще є, а також є спроможність їх у себе відшукати...
У США найпопулярніше слово "смайлінг" — посміхайтесь. Бажано, як уже мовилося, тричі на день: вранці, в обід і увечері.
Ось тут ми підійдемо до сміхойоги. Чи знаєте ви що це таке? Ай-ай! Та це ж набір простих дихальних вправ для сміху. Мета — привести тіло у стан запалу, піднесення, Навіть без зовнішніх подразників, без жартів і анекдотів. І гарний настрій тоді неодмінно прийде.
Сміхойогу двадцять років тому винайшов індійський лікар Мадан Катарія. Щоранку, зустрічаючи добровольців в одному з парків Бомбея, він радить їм:
"Підтягніть куточки рота вгору, поки не з’являться складки сміху і не будуть видні ямочки".
Добровольці тренуються і невдовзі їх охоплює блаженний стан. Потім дихальні вправи для розслаблення і всі починають сміятися, бо до всіх приходить він — Дядько Сміх.
Тільки в Німеччині створено 70 "Клубів сміху".
І везе ж ото людям! Сміються!
А тут... Але по хвилі думаєш: а чому б і нам не сміятися? Та в нас
причин для сміху стільки, що Європі й не снилися. Навіть з усіма їхніми "Клубами сміху"!
Нам не треба штучно "підтягувати куточки рота догори, поки не з’являться складки сміху". Навіщо, як у нас народні усмішки, анекдоти та різні сміховини як ніде рясно родять.
Та в нас політики такі, що слухаєш їх і смієшся, смієшся, смі...
У нас найкращий у світі гумор, а життя таке, що тільки сміхом від нього і рятуєшся. Не життя, а — сміхойога.
В українознавстві, де розглядаються питання особливості національної характеру, світогляду, психології українського народу, його побуту і трудової діяльності, його родовід й історико-культурний досвід, національні традиції, звичаї, обряди, вірування, символіку тощо, сатира навіть...
Але ні, згадується.
Одним лише рядком: "Сатира — див. Гумор народний".
А вже за гумор (сатира, виходить, взагалі не притаманна українському народові), який, будучи від природи ліричним, більше схильний до усмішки, сказано, що це — “різновид комічного, коли про серйозне говориться із доброзичливою посмішкою”.
Об’єктом сміху в гумористичних творах є окремі недоліки, вади в суспільному житті, в характері й поведінці людей тощо. Гумористичне ставлення до явищ дійсності передбачає не цілковите заперечення зображуваного, а насамперед усмішку, добродушний жарт. Сприймаючи явище в цілому, ми сміємося над незначними його недоліками, оскільки бачимо, що вони нешкідливі.
Гумор є однією з визначальних рис українського народу.
Ним славились ще меткі на слово запорожці.
Веселий, кмітливий народ створив тисячі казок, анекдотів, усмішок, влучних примовок, жартівливих пісень...
"Смішний цей світ" — зазначав ще Іван Франко. Так і будьмо, друзі-гумористи, його достойними творцями, будьмо його ретрансляторами на всю Україну, такими собі проміжними станціями для сприйняття веселих сигналів підсилення і наступного передавання. То, є факт, що для створення і сприйняття гумору та його розуміння і взагалі, смішного — потрібен високий рівень духовної культури. Та чи нам його позичати?
"А серце мені шепоче: кинь печаль, кинь печаль" — співається в одній гарній пісні. Справді, не все у нас і кепсько, адже з нами наш вічний, найневмирущий український сміх. Тож виходить, ми багаті, як ніхто?
Україна й сміється.
З ким?
У Миколаєві відбувається веселий фестиваль:"Україна сміється з Павлом Глазовим". Молодці, миколаївці! Як кажуть, так тримати!
Україна сміється з незабутнім Павлом Прокоповичем Глазовим. Як вона сміялася — сміється і буде сміятися! — з Григорієм Сковородою.
А після Г. Сковороди й І. Котляревського з його "Енеїдою" з’явилися Г. Квітка-Основ’яненко, Є. Гребінка, Л. Боровиковський, Л. Глібов, М. Гоголь, С. Руданський, О. Вишня, О. Ковінька, Й. Годованець, С. Олійник, А. Косматенко.
І далі прошу набратися терпіння од переліку прізвищ — треба ж нам, врешті-решт розібратися: з ким, окрім Павла Глазового, сміється Україна?
А сміється вона з В. Барановим, Д. Білоусом, М. Білокопитовим, В. Бойком, М. Возіяновим, А. Гарматюком, Г. Гарченком, П. Добрянським, Є. Дударем, Є. Колодійчуком — бачите, бачите, який у нас щедрий урожай на сміхотворців, сатириків-гумористів! Згадую і тих, хто вже за межею нашого життя (але ж їхні весело-сатиричні твори своє роблять!), і нині сущих.
Тож і сміється Україна з П. Красюком, Ю. Кругляком, А. Крижанівським, В. Кравчуком, В. Лагозою, О. Лупулом, Д, Молякевичем, Ю. Прокопенком, М Прудником, М. Сомом, І. Сочивцем, В. Чемерисом, О. Чорногузом, В. Чубенком, П. Шабатином, Г. Шияном, О. Ющенком і... і з багатьма-багатьма тут неназваними. І буде сміятися — в тім числі й і з безіменними творцями іскрометних народних усмішок.
Ось яка багата наша Україна. Є, є їй з ким сміятися. Ось які ми і веселі, і багаті на сміх. А є сміх, буде й до сміху. Не забуваймо: сміх врятував світ.
Сміх рятує світ.
І нашу Україну теж (здається, афоризм О. Чорногуза). Адже кращих ліків за сміх людство поки що не придумало. І не біда, що він не продається в жодній аптеці світу — ні в краплині в пігулках, ні в ампулах, ні в порошках... Адже він завжди у наших душах, на наших губах. Сміймося! Сміх — це найкращий поцілунок людству. Чудодійно-цілющий і веселий.

З М І С Т

Пролог

Чудодійний поцілунок людству

Книга перша

А ВСЕ ПОЧАЛОСЯ З ІВАНА СМІХОВАНА

Як алмаз Григорія Сковороди став брильянтом в І. Котляревського
Ой стукнуло, грянуло в лісі!..
Що все робить сміхом (Іван Сміхован)
Дев’ять байок спудея Київської академії (Петро Гулак Артемовський)
Навіть один квант світла — це здорово! (Павло Білецький-Носенко)
"Тут може бути натяк і вище комісара!" (Євген Гребінка)
Моя байка — ні бійка, ні лайка (Левко Боровиковський)
Стоїть гора високая... (Леонід Глібов)
Іде мольба до неба і хула... (Костянтин Думитрашко)
Смерті першої не пригадуючи... (Степан Руданський)
Погані співи в пазурах в Кота...
Маленький чортик Леся Мартовича
У правім кутику уст під вусом явилася легенька глузлива усмішка (Осип Маковей)
Аксаков і дав Гоголю прочитати Квітчину п’єсу...
Герр Кайдашенко із Зоннеберга
І повернувся репатріант на батьківщину…(Володимир Самійленко)
ЗАМІСТЬ ПІСЛЯМОВИ ДО ПЕРШОЇ КНИГИ.

Книга друга

ЧЕРВОНИЙ ПАРНАС

... А Парнас тоді й справді став червоним
Фундатор — Василь Блакитний.
Наш Великий Сміхотворець (Остап Вишня)
Що трапилось на вулиці Шевченка?
Козака несуть і коня ведуть, кінь головоньку клонить.
Качалка у футлярі
Вирок був остаточним і оскарженню не підлягав: розстріл з конфіскацією (Василь Чечвянський)
"Комсомольський Остап Вишня" (Юрій Вухналь)
"...І готує чергові замахи на керівників ВКП(б) і Радянського уряду" (Юхим Гедзь)
Останній етап: біломорсько-балтійський табір (К.Котко)
Чому так рано помирали перші українські радянські сатирики та гумористи? (Сергій Пилипенко)
Він уник розстрілу тільки тому, що доживав останні дні (Сергій Чмельов)
На "службі в сатани" (Ярослав Галан)
Таємниця смішного (Олександр Ковінька)
Столиця ж байки на Вкраїні — Кам’янець! (Микита Годованець)
ЗАМІСТЬ ПІСЛЯМОВИ ДЛЯ ДРУГОЇ КНИЖКИ. А.Мартирос

Книга третя

КУРІННИМ ТИ СЛУЖИШ ОТАМАНОМ
У ДЕРЖАВІ ГЕТЬМАНА ОСТАПА

... І гарантує громадянам свободу друку
Здоровше з гумором живеться (Степан Олійник)
Кози не винні (Федір Маківчук)
І довго його затискували в "та інші" (С.Воскрекасенко)
"І вміє побачити смішні явища" (Микола Білкун)
Курінним ти служиш отаманом (Павло Глазовий)
Соловей на дроті (Анатолій Косматенко)
... І десять тисяч публічних виступів (Євген Дудар)
Перчанин на все життя (Дмитро Молякевич)
Дзвенить бандура, лунає сміх... (Іван Немирович)
Що не кажіть, а я народився (Борис Поліщук)
Нам треба своє робити — перчити (Михайло Прудник)
Не якась у жилах кров — козацька (Петро Ребро)
П’ять світів Валентина Чемериса
"Моя біографія, як і життя — іронічна" (Олег Чорногуз)
Інтелектуальний,а тому –небезпечний. В.Голобородько
Сатирики! Сам Бог за вас!! (Полікарп Шабатин)
Дама з пушкою.Наше веселе, але ж і чарівне жіноцтво!
Гумор в куцих штанцях. Дитячі усмішки
Третій із першої трійці (Грицько Бойко)
ЗАМІСТЬ ДОДАТКУ ДО ТРЕТЬОЇ КНИГИ. "А то я тобі одірву голову, а тоді скажу, що так і було!"

Народний Яковченко
Пересмішник, який любив кільку в томатному соусі

Книга четверта

ЗА СТОЛОМ НІХТО У НАС НЕ ВИШНЯ

…І кожний у єдиній іпостасі
Де народжуються гумористи? (Віктор Баранов)
Про веселого Mistera Bilokopytova
Браво, месьє Вольтер!.. (Микола Возіянов)
... І заплакав од сміху (Гриць Гайовий)
Інженер та філолог за фахами, а за покликанням байкар (Анатолій Гарматюк)
І успішливо, і усмішливо (Григорій Гарченко)
Він знайшов вічний спокій у дніпровській хвилі (Олесь Жолдак)
...І де ж багатство Крезове?..Езопове ж —як весен рясноквіт! (Олекса Запорізький)
Сподобався Вишні ще один Павлуша (Павло Ключина)
Гуморист-сатирик з нетрадиційною… медициною (Євген Колодійчук)
А він сіє сміх (Андрій Коцюбинський)
Важко не писати сатиру (Володимир Красіленко)
Двоє із когорти сміхотворців (О.Кудря, П.Юрик)
Для своїх колючих епіграм він вигадав спеціальний термін: "шпигачка" (Микола Лукаш)
У "Вишняка" урвався терпець (Омелян Лупул)
Володимир Луценко про... Володимира Луценка
Арена політичного лицедійства (Петро Осадчук)
На посту бойовому (Юрко Прокопенко)
Поет, учитель, риболов (Микола Сом)
Жив гуморист на Придніпров’ї! Ісай Науменко
Міні-мініатюрист із степового краю (Борис Ревчун)
Петро Савчук і всі його таємниці
І кожна з них — ювелірна робота (Іван Сварник)
Веселе свято сміхоти (Олександр Тараненко)
Олімпіан Химка, він же — в просторіччі — Олімпій
Та хто ж так пише? (Владислав Бойко)
Із роду сміхованів (Григорій Шиян)
І Славко наш заспівав! (Володимир Чепіга)
Їх завжди дочитують до кінця
Жив бай веселий на Русі
А нас усе ще посилають до чиєїсь матері (О.Ющенко)
В нас робота така — лікувальна й тонка (В.Юхимович)
ЗАМІСТЬ ПІСЛЯМОВИ ДО ЧЕТВЕРТОЇ КНИГИ. Письменники ненаписаних книг

Пам’ятник невідомому письменнику
Коли тьохкали соловейки і чоловіки кохали жінок
Українські анекдоти
Раїса Галешко. В компанії із "Всесміхом" ще можна трохи жить!
Другові (Дмитро Молякевич)
Поетика українських тостів (Степан Пушик)
Ось вони — наші сміхотворці