АНЕКДОТИ
ВИБРАНІ - 28
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 |
***
Приходить пінгвін в бар, підходить до бармена, замовляє
віскі, випиває, розраховується і збирається йти. Бармен йому говорить:
— Ви знаєте, ви у нас в барі перший пінгвін.
Пінгвін у відповідь:
— Я думаю, і останній, судячи з цін.
***
Вечірка на хаті. Ді-джей на вінілі. Екстазі. Кокаїн з
кредитною картою. Хтось марки ковтає. Хтось спідів довбонув. Повне беззаконня,
коротше. Дзвінок в двері. Відкривають — на порозі дідусь з мішком трави
за спиною:
— Я чув, вас тут всякою хімією труять?
***
Краплі дощу ліниво сповзають по склу як сльоза, скупа
і чиста. Легкий вітер грає листям. За кронами дерев, сховавшись від
мого погляду, ховаються ліхтарі, ніжно опускаючи світло і описуючи мудрованими
узорами мокрий асфальт. При всьому буйстві картини, постає тільки одне
питання:
— А не чи забити ще?!
***
— Вчора кішку ледь не убив!
— За що?!
— Я сиджу гриби чищу, а вона ні фіга не робить!!!
***
Ви мені не допоможете?
— А в чому проблема?
— У мене текст тут у форматі .txt, а треба — у форматі .doc. Як це зробити?
— Формат різний, кажете? Тоді пишіть — fоrmаt, пробіл. У вас текст де?
На Це? Так і пишіть Це, двокрапку і Еntеr тисніть!
— А допоможе?
— Найсильніший засіб.
Уточнив
Автоінспектор до водія:
— Від вас тхне горілкою.
— Перепрошую, коньяком.
— Тоді їдьте.
Нехай покурять
Купили дід із бабою приймач для радіотрансляційної мережі,
увімкнули в розетку на 220. Щось голосно клацнуло, а потім тиша, димок
пішов...
— Діду, а чого вони там мовчать?
— Ось зараз покурять, потім, дивись, щось і скажуть...
Теорія відносності
Розмова між ув'язненими.
— Як ти думаєш, що таке теорія відносності, — питає один.
— Ну, ось ти лежиш?
— Так.
— А я стою?
— Так.
— Але ж обоє сидимо...
Наполовину дешевше
Підійшов чоловік до цигана, який продавав на базарі коня,
та й каже:
— Твій кінь?
— Мій.
— Продаєш?
— Звичайно.
— Скільки просиш?
— Дві тисячі гривень.
— Дорого.
— Та ти що? Ти тільки подивися, це ж не кінь, а орел.
— Я знаю.
— Звідки?
— Бо це мій кінь.
— Добре, тоді давай тисячу.
Схожість
— Як тільки я тебе побачу, одразу згадую Голопупенка.
— Але ж я зовсім на нього не схожий?
— Так, але він мені, як і ти, винен сто гривень.
Намалював Валентин ІВАНОВ.
Ідея та наповнення Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ©, 20072012.