З життя античних славетних

Мертві й живі

Мудрець Зенон із Кітія звернувся до оракула із запитанням: "Як жити найкращим чином?". Оракул відповів: "Бери приклад із небіжчиків!". Зенон правильно зрозумів, що це означає, і узявся читати давніх письменників.

***

Звичай голити бороду вперше запровадив Олександр Македонський. Під час рукопашного бою вороги хапали його воїнів за бороди, через це Олександр наказав їм голитися.

Неграмотний, а письменник

Гомер вважається найвидатнішим письменником усіх часів, хоча він не написав жодного рядка. Усі свої твори Гомер тримав у пам’яті, оскільки не вмів ні читати, ні писати.

Навіщо переводити папірус

Одного разу запитали Сократа, чому він не пише.

— Бо вважаю, що аркуші папірусу набагато дорожчі за те, що на них можна написати, — відповів Сократ.

Він так само, як і Гомер, не знав грамоти.

Кому довіряти

Великий філософ і вчений Арістотель порадив Олександрові Македонському:

— Свої таємниці ніколи не довіряй двом. Якщо таємниця буде розголошена, ти не зможеш встановити, хто це зробив. Коли ти покараєш обох, то образиш того, хто уміє берегти таємницю. Якщо пробачиш обом — знову ж образиш невинного, бо йому не потрібне твоє пробачення.

Хто небезпечніший

Грецького філософа Діогена запитали, яка тварина, на його думку, найнебезпечніше кусається.

— З хижаків — наклепник, а з ручних звірів — облесник, — відповів Діоген.

Друг і ворог

Існує кілька легенд про перебування Езопа у філософа Ксанфа. Вражений мудрістю байкаря, Ксанф купив його на торгах. Запросивши якось гостей на бенкет, він наказав Езопові почастувати їх найкращими стравами.
Раб-мудрець купив кілька свинячих язиків і приготував їх.
— Чому ти приготував страви з язиків? — запитав Ксанф.
— А що може бути краще? — відповів той. — Адже язик єднає людей, він є ключем до знань, він вчить, переконує, наставляє.
Здивований Ксанф наказав Езопові приготувати наступного дня страву з найгірших продуктів, і знову Езоп почастував гостей свинячими язиками.
На запитання розгніваного Ксанфа він відповів:
— Але ж язик — найгірша у світі річ! Це причина усіх чвар, судових процесів, джерело воєн і міжусобиць.

Про удачу

Афінянин Тимофій серед полководців вважався удачливим, і заздрісники намалювали картину, як він спить, а Удача сама його ловить сіттю міста. Тимофій сказав: "Якщо стільки міст я беру уві сні, то скільки ж, по-вашому, візьму, коли прокинуся?". Про ворожнечу

Одного разу давньогрецького полководця Арістіда Справедливого було відправлено у посольство разом із полководцем Фемістоклом, хоча вони й ворогували. "Давай, Фемістокле, — сказав він, — залишимо нашу ворожнечу на кордоні, а коли будемо повертатися, тоді, якщо хочеш, підберемо її знову". Про дисципліну

Давньоримський консул і політичний діяч Катон Старший, спонукаючи магістратів бути суворими до проступків, казав, що хто може перешкодити злу, і не перешкоджає, — той йому підбурювач.

Загадковий мовчун

Мудрець Феофраст (IV ст. до н. е.) сказав гостю, котрий не вимовив під час застілля ані слова: "Якщо ти неук, то поводишся розумно, а якщо розумний, то безглуздо".

Зайва метушня

Давньогрецький філософ Стратон (IV ст. до н. в.) повчав: "Ледь почавши жити, ми помираємо, тому немає нічого більш марного, ніж гонитва за славою".

Реквієм державі

Філософ Антисфен (V ст. до н. е.) казав: "Держави гинуть тоді, коли вони більше не в змозі відрізнити хороших людей від поганих".

Найкраще змагання

Дивак-філософ Діоген (IV ст. до н. е.) обурювався тим, що люди змагаються, хто кого зіштовхне стусаном у канаву, але ніхто не змагається у мистецтві бути прекрасним і добрим.

Кращий аргумент

Коли один софіст став переконувати мудреця Діогена (IV ст. до н.е.), що ніякого руху немає, той піднявся і почав перед ним швидко ходити, а потім спитав: "Тепер ти пересвідчився, що не правий"?

Беззахисні

Давньогрецький філософ Кратет (IV ст. до н.е.) говорив: "Той, хто оточений підлабузниками, подібний до теляти серед вовків: він самотній, ні в кому сприяння і в усіх ворожнеча".

Межа мудрості

Філософ Меніпп (V ст. до н.е.) говорив, що філософією необхідно займатися доти, доки не зрозумієш, що немає ніякої різниці між вождем військ і погоничем ослів.

З життя античних славетних

З життя славетних українців

З життя славетних іноземців