Про гіпократів — 41
***
– Докторе, моя дружина мене зраджує, а рога
не ростуть?
– Ну що ви, це ж тільки так говориться.
– Слава богу, а я вже подумав, що в мене кальцію не вистачає.
***
– Що таке лікувальне голодування?
– Це харчування в лікарні.
***
Мені, будь ласка, півлітра спирту.
– А рецепт є?
– Так! Кіло цукру, півкіло буряку і сто грамів дріжджів.
***
Лікар:
– Скажіть, що змушує вас напиватися щодня?
– Нічого не змушує, я доброволець.
***
– Докторе, у мене депресія.
– Зануртеся з головою в роботу. Що Ви робите?
– Замішую бетон...
***
– Докторе, у мене щось болить десь от тут.
– Зараз я вам випишу якісь таблетки.
***
– Давайте, хворий, сорочечку поміняємо. Так, добре. У плечах просто чудово. Рукава, говорите, довгуваті? А ми їх акуратненько позаду зав'яжемо...
***
Перед операцією.
– Пане докторе, наскільки це небезпечно? – запитує пацієнт.
– Не хвилюйтеся. При нашому рівні життя ви практично нічим
не ризикуєте.
***
Дружина випередила
Лікар хворому.
– Вам, шановний, не можна багато їсти, пити, палити, захоплюватися
випадковим сексом, грати в карти.
Хворий про себе.
– Видно, тут уже побувала моя дружина.
***
Лежить тяжко хворий чоловік, а жінка йому
говорить:
– Не знаю, чоловіче, що з тобою буде. Може помиришся з кривдниками?
– Коли так думаєш, жіночко, то йди до моєї тітки й скажи,
що все їй прощаю.
– Тітка перед тобою винна?
– Так, вона вибрала мені жінку.
***
– Чув, що твоя дружина небезпечно хвора. То
правда?
– Що хвора, то хвора, але небезпечна вона лиш тоді, коли
здорова!
***
Вилікуваний пацієнт до лікаря:
— О мій добродію! Вам я завдячую своє життя!
— Ет, лишіть! Така дрібниця...
***