Про гіпократів — 42

***

Лікар на квартирі у хворого.
– У вашій хаті пахне горілкою.
– Я беру її на хворого зуба.
– А давно він у вас болить?
– Та від самого дитинства...

***

Один хитрий чолов'яга, почувши, що лікар править шість доларів за першу консультацію і три за подальшу, прийшов до нього і каже:
– Ось і я, лікарю.
– Не пам'ятаю, щоб ви в мене були.
– Був, був. Я приходив до вас на тому тижні.
– Гаразд, я забув. Як ви себе почуваєте?
– Погано, лікарю, зовсім заслаб.
– Ну що ж,– відказує лікар. – Ще протягом тижня виконуйте мій попередній припис. А зараз давайте мої три долари і можете йти.

***

– Ви присягаєте вирвати зуб, тільки зуб і нічого крім зуба?

***

Хворий. Допоможіть мені, лікарю. Я помираю.
Лікар. Зараз допоможу.
Думайте про приємне
– Думайте про щось приємне і не відчуєте болю, – радить дантист, вмикаючи бормашину. Закінчивши роботу, запитує:
– І про що ж ви думали?
– Я уявляв, що тут замість мене сидить мій бос, – відповів клієнт.

***

Дантист. В чому річ? Я ще й не доторкнувся до вашого зуба.
Пацієнт. Але ви наступили мені на мозоль.

***

Нові методи терапії

– Один мій знайомий лікар винайшов нове лікування шоком.
– Цікаво. В чому ж воно полягає?
– Він надсилає хворому рахунок наперед.

***

– Ваш чоловік зловживає міцною кавою, – каже лікар. – Не давайте її йому пити. Він надто нервовий.
– Лікарю, бачили б ви, як він нервує, коли я йому даю слабку каву!

***

Лікар (багатому пацієнтові): Ви перевтомилися. Раджу вам на деякий час відкласти гольф і відпочити у себе в конторі.

***

— Докторе, це не той зуб, який ви вирвали: хворий поруч.
— Спокійно, спокійно! Я вже до нього добираюся.

***

Лікар. У кого ви консультувалися перед тим, як звернутися до мене?
Хворий. У нашого аптекаря.
Лікар. Уявляю, якими ідіотськими були його поради!
Хворий. Він порадив мені звернутися до вас.

***

— Дорогий друже, ви зле виглядаєте. Раджу вам звернутися до лікаря.
— Дякую за поради, але лікар не потрібен мені — хочу вмерти.
— Так? То тим більше зверніться, скорше помрете.

***

— Сусідко, то ваш чоловік помер?
— Помер, сусіде, вчора поховала.
— Та чи гадаєте, сусідко, віддаватися?
— Ой, якось не випадає про те скоро думати. Прийдіть краще увечері.

***

Комплексів немає…

Пацієнт приходить до психіатра зі скаргами на комплекс неповноцінності.
Після грунтовних розпитувань психіатр говорить:
– Можу вас заспокоїти, шановний – ніякого комплексу у вас не немає. – Ви дійсно неповноцінний.

Далі