ПРО ЖІНОК—26
Дві просьби
- Знаєш, Степан запитав
мене сьогодні, чи хочу бути його дружиною, як хочу зробити
його щасливим...
- І котру його просьбу ти виконала?
Добре рахує
- Мій наречений і
я маємо разом 50 літ.
- І ти маєш відвагу виходити за такого жовтодзьоба?
Гострий язик
- Я дуже люблю книжки,
- хвалиться одна панна своїй приятельці. - Батько все
на іменини купує мені книжку.
- Ах, то ти мусиш вже мати дуже велику бібліотеку.
Винятковий місяць
- Коли жінки найменше
говорять?
- У лютому.
- Чому?
- Бо це найкоротший місяць.
Неправда
Він: Всі жінки без
виїмку заперечують усе і всюди...
Вона: Це неправда! Це неправда!
На селі
Священик: Чого ви
плачете, Василихо?
Василиха: Ай, прошу єгомосця: смерть з мого обійстя не
хоче вийти. Тому місяць корова здохла, дві неділі тому
чоловік, а позавчора свиня...
Нема різниці
- Чи ти бачила Христипу?
Як вона виглядає?
- Так само, як рік і два тому, з тією різницею, що аби
так виглядати, мусить півгодини довше сидіти перед дзеркалом.
Думка
- Що це є егоїст?
- Людина, що не інтересується мною.
Добра відповідь
На одному із славних
вівтіркових прийнять Дюма-син зустрівся з однією жінкою,
з якою познайомився дуже давно, років 30 тому.
- Чи пригадала вона вам вашу молодість? - запитав Дюма
приятель.
- Мою молодість мені пригадала, а своєї анітрішки...
Заінтересувався
- Но, нарешті мій
шеф заінтересувався мною.
- Звідки таке взяла?
- Вчора запитав мене, пощо я, властиво, прийшла на роботу.
Точка зору
Ольга: Дуже гарну
суконку ти сьогодні вбрала. Виглядає, як шовкова.
Марійка: Вона і є шовкова.
Ольга: Що? Шовкова? Я думала, що ні, бо виглядає - наче
була б зі звичайного полотна.