ПРО ЖІНОК—14
***
У каюту на пароплаві
влітає задихана і розпатлана дівчина.
- Що трапилося? - питає її сусідка.
- Капітан сказав, що насувається шторм, і я, як дурепа,
дозволила прив'язати себе до щогли!
***
- О, яка ви гарна
на цьому дивані...
- Це я тільки сиджу...
***
Зустрічаються дві
колєжанки:
- Вчора ввечері йшла проспектом Шевченка - зґвалтували!
- А я, дурепа, всьо Личаківською ходжу!...
***
Міжнародна жіноча
конференція. На порядку деному три питання:
1 - всі чоловіки зволочі, 2 - нема що вдягти, 3 - різне.
***
"А я скільки своєму чоловікові не говорю, що я йому не зраджую, що я вірна. А він рогами вперся і не вірить."
***
Образа
Юна дружина відчинила
двері вся в сльозах.
- Мене образили. Мене образила твоя мати.
- Мати? - здивувався чоловік. - Адже вона за сотні километрів
звідси.
- Ну то й що? Вранці прибув від неї лист для тебе, і я
розпечатала конверт.
Чоловік прочитав листа, погляд його спохмурнів.
- Але де ж тут образа?
- У приписці. Там сказано: "Дорога Ганно, не забудь
віддати листа Андрію".
***
- Любий, я подаю на
розлучення.
- Я обома рогами "за".
***
Він:
- Після того, що сталося, я, як порядний чоловік, просто
зобов'язаний з Вами одружитися...
Вона (вдягаючись):
- Господи, а що ж трапилось?
***
Молоді:
- Обід тобі не такий, гад! А до весілля клявся, що заради
мене в могилу ляжеш!!
- Гаразд, - хреститься чоловік, - давай свої котлети.
***
Він боязко заглянув у виріз її плаття. На ній були блакитні босоніжки!
***
На захист пухкеньких
жіночок:
- Краще гойдатися на хвилях, ніж битися об скелі.
***