На першу сторінку

 

ПРО ЖІНОК—10

***

— Прощавайте, друзі! — каже хлопець своїм приятелям.
— Їдеш кудись?
— Ні. Одружуюсь.

***

— Чи не здається тобі, коханий, що нам час і одружитися?
— Але ж ти так часто мене обманюєш...
— А ти ж терпиш?
— Терплю.
— То ж яка тобі різниця, від кого терпіти: від нареченої чи від дружини?

***

— Ти мене кохаєш?
— Звичайно.
— І ти одружишся зі мною?
— Що за звичка, увесь час змінювати тему розмови.

***

Увечері чоловік знервовано походжає перед будинком, весь час поглядаючи на годинник.
— Хвилююся за дружину, — пояснює сусідові.
— А що з нею?
— З нею мій автомобіль.

***

Ревнива дружина вичитує чоловіка:
— Варто тобі побачити симпатичну жінку, як ти одразу ж забуваєш, що одружений.
— Навпаки, — захищається той. — Саме тоді я про це й згадую.

***

— Боже! Нам час вже іти на святкування, а ти знову погладила мої штани тільки знизу! — говорить чоловік дружині.
— Але ж я просила тебе подовжити шнур праски.

***

Молода пара сидить у кіно. Протягом усього сеансу партнер ніжно обіймає дівчину.
Жінка, яка сидить позаду говорить йому:
— Слухайте, а ви не могли б робити це вдома?
— Я б із задоволенням, але вдома дружина...

***

Чоловік приходить додому з роботи втомлений, заходить на кухню і бачить записку: "Дорогий, борщ на столі — витри!"

***

В молодій сім'ї суперечка. Жінка кричить:
— Забудь свої егоїстичні звички — моя жінка, моя квартира, моя зарплата... З тих пір, як ти став моїм чоловіком, є лише "наше". До речі, що ти шукаєш в моїй шафі?
— Нашу бритву, — відповів чоловік.

***

Молода дружина з плачем розповідає чоловіку:
— Мій тато збанкрутував!
— Я завжди відчував, що він не зупиниться ні перед чим, щоб розлучити нас.

***

Через місяць після весілля:
— Так, це правда, що я обіцяв тобі золоті гори, коли ми одружимося. Але про пральну машину й мови не було!

***

— Коханий, — звертається дружина до свого чоловіка. — Так хочеться чогось чистого і світлого...
— Пиво будеш? — лагідно запитав той.  

***

Далі

Куштуйте на здоров'я!

Намалював —Валентин ІВАНОВ.
Ідея та наповнення — Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ©, 2007—2012.