Гуморески

Остап ВИШНЯ
ВИШНЕВІ УСМІШКИ КРИМСЬКІ

ТУРИСТИ

— А ви біля чого працюєте? Професія ваша?
— Власне, докторе, нічого не роблю. Пишу. Сиджу й пишу...
— Сидите й пишете? Так! Бачите, коли ви нічого не робите, а сидите весь час і пишете, то це не те, що зле відбивається на легенях ваших, а просто через таку вашу ніби роботу частина легенів не дихає як слід. Екскурсія, як по-нашому, по-докторському, кажуть, легенів ваших не повна. Сидите зігнувшись, завжди в однім положенні. Ну й, самі розумієте, частина легенів дихає як слід, на всю, а частина стискається... А час іде... Цілий рік ото так посидите — от воно та частина легенів й одвикає працювати, зморшками береться, застойні явища всілякі... Як плуг, що не працює, іржею береться... Розправити, значить, слід... Це в нас тут добре... Гори... Найкраще для таких легенів — на гору та з гори.. Тоді грудна клітка роздимається, легені вщерть повітрям наповнюються, розправляються їхні закуточки найдальші, кров уся окисляється... Бадьорішаєте, веселішаєте, червонієте, молодієте... Гайда на гори! Молодцем будете!
— Спасибі, докторе!

...Гайда на гори!

* * *

— Куди це ви так радісно?
— В гори! Легені не зовсім дихають! Екскурсія неповна! Застойні явища... Кров не окисляється... Молодішати треба... Бадьорішати... Веселішати... Красивішати... До чорта сидіти! Гулять, розправлятись, сили набиратись!.. От!
— Високо ж...
— Високо? Нам, туристам, високо? Нам, туристам, нічого не високо. Нам, туристам, усе низько. Високо?! Адью-с.

***

А гора... гора... Як гора! «Кішкою» зветься! Бадьоро на скелі, стежками крутими, з піснею нашою розлогою:

По цей бік гора,
По той бік друга...
Поміж тими крутими горами
Сходила зоря...

І голос лунає, лунає, лунає... Розлягається... Так... сажнів із п’ять розлягається... Вгору! Вгору!
— Ху-у-у! Хи... по той бік... гора... А високо, лиха його година візьми!
— І по цей бік друга-а-а! Ху-у-у! Сів!
Дивись! Нам, туристам, іще ж і далеко! ...Ану бадьоріше! Легені на всю дихатимуть! Кров
окислятиметься!.. Гайда вище!

….

Ой! Чи воно там ще високо?
Сів!
Ху-у-у!
Ану підводься, туристе! О-о-ох!
Уго-о-о-ру! Ще ж і далеко в ту г-о-о-ру!
Сів!
….
Ану вставай!
Сів!
….
Ану... Сів...
….
Сів...
….
Сів...
….
Сів...
….
Сидю...
….
Хто там? Може, яка спасенна душа внизу є? Ловіть мене, переймайте нас, туристів, бо чогось кляті ноги не хотять гори дотримуватись... Ох!

...Пошли, господи, на дорозі не кедра вже ліванського, а хоч нашу рідну бузину, щоб хоч за що-небудь було зачепитися, бо, їй-бо, й черепків не позбирають... ...За сосну вхопивсь! Ох!
….
І лежав на ліжку, як Ісус Христос, бо литки мов гвіздками попробивано!

* * *

Легені розправиш — ноги покарлючить... Ноги розправиш — легені покарлючить...
Туристи, одне слово!

До змісту Остап ВИШНЯ ВИШНЕВІ УСМІШКИ КРИМСЬКІ