УСМІШКИ ПОВАЖНИХ ЛЮДЕЙ

з Книги веселої мудрості, Київ, 1969 (упорядник Ілля Доля-Попов)

***

Філософ Сенека, вихователь римського імператора Нерона, мав мужність сказати своєму колишньому учневі:
- Скільки б ти не вбивав людей, ти ніколи не усунеш свого наступника!

***

Один письменник запросив Бернарда Шоу на прем'єру своєї нової комедії. Коли вони приїхали до театру, контролер погодився пропустити лише автора п'єси, а Бернарда Шоу нізащо не пропускав.
Письменники потрапили до залу тільки після втручання адміністратора.
Шоу дивився п'єсу з великою увагою, але нічим не висловлював свого ставлення до неї. Коли нарешті востаннє опустилася завіса, він вийшов із зали, розшукав контролера, який не хотів його пропустити, вручив йому фунт стерлінгів і сказав:
- Прошу вибачення! Я переконався: щодо мене у вас були найкращі наміри.
На схилі віку Россіні з більшим захопленням готував страви, ніж займався музикою. Своїх приятелів він охочіше приймав на кухні.
Коли якось один з них довго захоплювався прекрасним "Севільським цирульником", композитор вигукнув:
- Що там "Цирульник"! Почекай, покуштуєш паштет, тоді взнаєш, який я геній!

***

Знаменитий учений Микола Жуковський був дуже забутливою людиною. Одного разу він, проговоривши з молоддю цілий вечір у власній вітальні, раптом підвівся і, шукаючи свого капелюха, почав прощатися;
- Все-таки засидівся я у вас. Пора додому.

***

Коли Марку Твенові сповнилося сімдесят років, друзі і шанувальники американського гумориста умовляли його влаштувати гучне свято. Але Твен відмовлявся.
- Ювілеї для старих те ж саме, що кір для малят; вони дають високий процент смертних випадків, тому що звичайно в сімдесят років літня людина береже своє здоров'я, не порушує дієти, не споживає спиртних напоїв, уникає палити.
А на ювілейному вечорі він напивається, як свиня, з'їдає величезну кількість жирної страви і часто йде на той світ саме внаслідок цього свята. Невже ви настільки вороже до мене ставитеся, що бажаєте мені такого кінця?

***

- Чи є щось у світі, пане Вольтер, на що не була б скерована ваша нещадна і всепрониклива іронія?
Підлесник гадав, що він ставить славетному філософові чисто риторичне запитання, на яке відповісти не можна та й не потрібно. Але Вольтер відповів:
- Звичайно, є. Моя власна персона ніколи не була і не буде мішенню моєї іронії.

***

Якась дама довго і безуспішно намагалася запросити до себе в гості Марка Твена. Нарешті надіслала йому такого листа: "Місіс А. М. Сміт у вівторок між 15 і 18 годинами буде дома".
Невдовзі вона одержала свого листа з припискою: "Я теж. Марк Твен".

***

Коли семирічний Моцарт давав концерти у Франкфурті-на-Майні, до нього підійшов хлопчик років 14.
- Як чудово ти граєш! Я ніколи Так не навчуся.
- Чого ж? Спробуй, а якщо не вийде, почни писати ноти.
- Та я пишу... вірші...
- Це також цікаво. Писати гарні вірші, мабуть, ще важче ніж складати музику.
- Чого ж, це зовсім легко. Ти спробуй.
Співбесідником Моцарта був Гете.

***

Один американський видавець, побачивши замисленого Бернарда Шоу, звернувся до нього:
- Я вам дам долар, якщо ви скажете, про що тільки-но ви думали.
- О, мої думки не варті такої ціни!
- Але все ж скажіть, про що ви думали?
- Про вас!

***

Марку Твену якось довелося зупинитися в готелі. У книзі для приїжджих він звернув увагу на такий запис: "Граф Дон Карлос із слугою".
Після недовгого роздуму він написав: "Марк Твен з чемоданом".

***

Чеський письменник Карел Чапек їхав у трамваї. Він сидів на лаві, глибоко замислившись. Коли до нього підійшов контролер і попросив квитка, Чапек поліз у кишеню, але через свою неуважність вийняв годинника і показав контролерові. Той також задумливо поглянув на циферблат, мовчки козирнув і відійшов.

***

Трістан Бернар опинився на балу між двома дуже балакучими дамами.
- Уявіть собі, - сказала одна з них, - ми ніколи не можемо домовитися по телефону, тому що не розуміємо одна одну.
- А ви не пробували говорити в трубку по черзі? - запитав гуморист серйозно.

***

Россіні дуже любив поїсти. Одного разу, будучи в прекрасному настрої, він зустрів свого приятеля.
- Звідки ти такий задоволений? - спитав той композитора.
- З-за столу.
- Що їв смачного?
- Індичку.
- Багато вас там було?
- Тільки двоє.
- А хто?
- Я та індичка.

***

Далі