ДИВНІ ЗВИЧКИ ВИДАТНИХ ЛЮДЕЙ

з Книги веселої мудрості, Київ, 1969 (упорядник Ілля Доля-Попов)

***

Відомий фізик Лео Сціллард робив свою першу доповідь англійською мовою. Після доповіді до нього підійшов фізик Джексон і спитав:
- Послухайте, Сцілларде, якою, власне, мовою ви робили доповідь?
Сціллард зніяковів, але тут же дав собі раду і відповів:
- Зрозуміло, угорською, хіба ви цього не помітили? - Звичайно, помітив.. Але навіщо ви напхали в неї стільки англійських слів? - відпарирував Джексон.

***

- Ніяк не можу знайти собі помічника,- поскаржився одного разу винахідливий Едісон Ейнштейнові. - Щодня заходять молоді люди, але жоден не підходить.
- А як ви визначаєте їхню придатність? - поцікавився Ейнштейн.
Едісон показав йому аркуш із питаннями.
- Хто на них відповість, той і стане моїм помічником. "Скільки миль від Нью-Йорка до Чікаго?" - прочитав Ейнштейн і відповів: "Треба заглянути в залізничний довідник". "З чого роблять нержавіючу сталь?" - "Про це можна дізнатися в довіднику з металознавства". Пробігши очима останні запитання, Ейнштейн сказав:
- Не чекаючи відмовлення, свою кандидатуру знімаю сам.

***

Вольтер, присутній на благодійному концерті, терпляче слухав співака-любителя, а потім, не витримавши, голосно промовив:
- Все-таки цей співак дуже фальшивить.
- Він не винен, - пояснив сусід. - Бідолаха від народження трохи недочуває.
- Тоді, може, час йому сказати, що арія вже скінчилася?

***

Про одну дуже неохайну людину французький письменник Рівароль сказав:
- Він і на грязюці залишить пляму!

***

Перший концерт відомого німецького композитора Фрідріха Генделя в Лондоні не мав успіху. Це дуже стурбувало друзів композитора, але сам Гендель був спокійний.
- Не журіться! - втішав він їх. - У порожньому залі музика звучить краще.
Джек Лондон, залишаючи якесь товариство, потис руку одному пихатому аристократові. Той здивувався:
- Але ж кілька хвилин тому ви вже попрощалися зі мною.
- Справді, - відповів Лондон, - але мені завжди дуже приємно прощатися з вами...

***

Коли Бернард Шоу був уже відомим письменником, якось на шляху він зіткнувся з велосипедистом.
На щастя, все обійшлося добре. Велосипедист почав вибачатися, але Шоу заперечив:
- Вам не пощастило, сер! Ще б трішки енергії, і ви заслужили б безсмертя як мій убивця!

***

На камзолі Ломоносова порвалися лікті. Придворний франт єхидно зауважив з приводу цього:
- Вченість виглядав звідти!
- Ні, добродію, - відповів Ломоносов, - то дурість заглядає туди!

***