ВИРАЗИ ПРО СРАКУ!
(оновлено 10.03.16)
Nastya Melnychenko
— Як казав старий Микола: хуй до пола, срака гола.
— Так файно все робив, робив, а на кінець — гімном запечатав. (Тернопільщина)
— Каменю синього, гімна гусиного, кварту води, перднуть туди. (Житомирщина)
— Я таких як ти, десять в сраці намацювала. (кажуть, коли хтось вихвалявся)
— Загадка: Цо то таке коло сраки?. Розгадка — муха.
— Як є, то в сраці вісілє, а як нема — то срака німа. Записано у с. Серники Перемишлянського району Львівськ. Обл
— Срав його пес і Мошко.(говорять, коли щось пройшло безрезультатно) — с. Ілів Миколаївський р-н Львів Обл.
— Гойда-гойда, тато батяр, мама— фойда. (Хвойда) — колискова, с. Ілів Миколаївський р-Н Львів Обл.
— "В сраку п'яний, на сраці сидить, в сраку заглядає. Хто? (Відповідь — їздовий чи фірман)" (Львівщина)
— Борщ без м'яса — то є зупа, хлоп буз вусів — то є дупа! (Львівщина)
— До дупи тАка дупа, жи пердзє нє смердзє! (Львівщина)
За татові мозолі, ми купили "Жигулі", трохи їдем, трохи пхаєм, але тата в сраці маєм".
Гудуть гудки, біжать жидки, мабуть, до праці?! — а нам в сраці!
— Срака горіла — маку не їла, а коли наїлася то розсілася
— Срака банька, Гриць Паранька — дупа парасоля
— Пес сере та нерівно кладе,бо в сраці очей не має
Наші бздинки — як малинки (Сумщина)
Сери-перди-здрасті(зустріти неприємну людину) — (Сумщина)
— Не показуй чоловіку усієї сраки, тіки половинку (Мелітополь), тобто будь мудріша
— Я піду гулять, а ти, срако, борщ вари
— Були в матері діти: Уси, Руси, Катя, Хом (Вінничина)
— Загорілись в сраці гімнА — тобто дуже схотілося (Сумщина)
— Як пішла пизда напроїб,то всі старці переїбли". (Сумщина,Кролевецький р-н,с.Зазірки) — про жінку, що вчинила моральний переступ...
— Коханий — сіном напханий, патичком підпертий на сраці роздертий. (Харківщина)
— Допоможе як сухій сраці попіл — це про якісь неефективні ліки (до сухої сраки попіл не пристає) — Вінницька область, Погребищенський район, село Кур'янці.
— Під біленьких вікном
пахне свіжим гімном.
То мій милий насрав
І мені не сказав.
Я йому відомщу
Всі плоти підіщу. (тобто "пообсцикаю") — с. Ілів Миколаївський р-Н Львів Обл
— Срака гола, зуби гострі, слава Богу, що в колгоспі. (Буковина)
— Без праці нема гімна в сраці (Буковина)
— Беремо укропу, свинячу жопу, стакан води, перднуть туди. Виходить суп рататуй. По краях картошка, а посередині ложка. (Житомирщина)
— Смішно козі, шо срака в грязі! (про сміх без причини — Донеччина)
— добре в краї степовом, пахне сіном та лайном, вийдеш в поле, сядеш срати — далеко тебе відати. (Луганщина)
— Руці в сраці поросли (Донеччина)
— Хочу, хочу — то з'їж сраку сорочу! (тут і нижче Черкащина, Полтавщина)
— А (гімна) мерзлого не хочеш?
— До дитини: чого крутишся, як гімно в ополонці?
— Танцювала-дріботіла, доки срать не захотіла (а халяви новісінькі — наваляла повнісінькі)
— Сцики без пердики — як весілля без музики!
— Срала, мазала, ліпила — не хватило кізяків!
— срав, пердів, з гори летів — і ще хотів.
— Срала баба дьогтоьм, колупала ногтьом.
— Коханйи — сім раз в сраку пропханий!
— Єк була я молода — то була я рєзва: сіла срати серед хати — в письку жаба влєзла.
—— > Хмельниччина:
— Два срало, три топтало (про дуже розумну людину) — с. Явтухи, Дережнянського району, Хмельн. області.
— на діти — пердіти, себе тра глядіти;
— срені варені!
— самотній, як палець в сраці
— загадка: маленьке, руденьке, а кожного пана з воза зсадить (відгадка — гімно)
— срав, пердів і ще хотів
— таке, як з гімна куля
— Теля в сраці, а баба довбнею маха. (коли хтось впевнено говорить про те, чого може і не статися; хвилюватися, розводити паніку наперед)
— Дівка — як з гімна плівка.
— Штани мої шаровари, ви ж мене шанували, а я вас усрав.
— Причесався, прилизався, в нові штані вбрався. як побачив ту дівчину — на порозі всрався.
— Горобець без яєць високо літає, стромив сраку на ломаку, а тепер горлає.
— Срака-кочерга (тут і нижче Київщина, Яготин)
— Палець в сраку та й в рота (про неекономних людей, які спочатку все витратять, а потім не можуть собі ради дати).
— Всереш те, що всциш = нічого в тебе не вийде
— Собачку в срачку, кота в зворота, зайця в яйця.
— Як єсть то й дупі честь, а як скупо терпи дупо.
— "Відгадай загадку вийми з сраки ягідку, оближи, оближи та й назад положи (це про ложку в мисці із варенням).
— Шукати в сраці шкварка (докопуватись до чогось, придиратись — Львівщина)
— Поцілуй собаку в сраку (Луцьк, у відповідь на якийсь нереальний "запрос", у нас кажуть "а гімна на лопаті?")
— А гівна на патичку? (тут і нижче Вінничина)
— Це ти! це ти! (звинувачують когось) — Насрали тобі в рота коти!
— Піду туди-то! — Ага, в сраку-баньку (тобто не дозволяють)
— А насрав твоїй мамі! (здивування або обурення)
— Підкидали як гівно на лопаті (били)
— Всрайся та не дайся — бабця виховувала онучок щодо дівочої честі (тут і нижче — Львівщина)
— Насеру ти маттери — не зроблю по твоїй волі
— Срала баба, срала, трави ся тримала, а трава ся відорвала, баба в гівно впала — коломийка
— Кидай в курву гівно, а їй сніг падає (аналог "як об стіну горохом")
— Пхай свій х.й в свою сраку — не лізь куди не просять
— Всеру ти ся — та ну тебе
— В сраці був, гівно видів — гівно знаєш
— Як за море срати (довго когось не було. у нас на Київщині теж так кажуть)
— До сраки така любов, коли х.й до сраки
— Як гівно на петельні
— Що за срака, як смердить ніяко
— Висрався на маківку (осоромити когось)
— Хлоп без гузиці, що курва без циці — (гузиця = срака)
— Хитра срака пердить тихо, а смердить — то на все село (про бабів-пліткарок)
— Як яйця в сраці, то й сидиш тихо
— Насрав у торбу та й ся гонорує (дешеві понти)
— З сраки виліз, й у сраку заліз! — (шило на мило, бо ж часом так говорили про того, хто подавав великі надії в дитинстві, але не виправдав їх)
— Що не балачка — то срачка (сварка на рівному місці, це про сварливих людей)
— Йди висерися — на голову легше ("не мели дурниць")
— Не плети гівно дівці в коси (не наговорюй на чесну дівчину)
— Ах ти ж москаль в сраку граний! (зрадник)
— Аби тя гівно доганяло! ( = щоб не було тобі спокою)
— Сидить, як срака в гостях (тихо)
— Срала-мазала, та глини не стало. (робити щось неакуратно і не до кінця, Хмельниччина)
— Агов, дівки! Несе пердун сливки! як не продасть, то вам віддасть! (Черкащина)
— Чики-чики на музики, зарізали качку, усім діткам по шматочку, а Іринці срачку (дитячий віршик)
— Рибаки ловили рибу, а впіймали рака. Цілий день вони шукали, де у рака срака.
— Їсти — не срати, можна почекати!
— Мова як срака волова! (якщо хтось матюкається — Житомирщина)
— Гарна як срака навиворіт! (Житомирщ)
— Що в гостей на язиці, то в повара вже в сраці (Чернігівщ)
-З гарбузи немає втрати: ложку з'їсти — дві насрати.
— Прощиталась: хотіла перднути і всралась.
— На батька насрати, на діти напердіти, аби була здорова мати (Київщина)
— Крутитися, як сраний віник.
— Як ти ? як гімно на воді (як себе почуваєш? та ніяк)
— Летіла, перділа і радувалась (Львів. обл, бродівський р-н)
— Срав пес!(ніц не вийде)
— За цариці була широка спідниці. Прийшли совіти видно сраку звідти й звідти.(с. Сілець, хутір Параньки, сокальський р-н, Львів обл)
— Щоб ти косо срав, щоб на ляшки попадав;
— Срака горіла, маку не їла
— Насери собі під голову, щоб м'якше спати було!
— Такого розумного як ти в сраці з залізними граблями не знайдеш! (Івано-Франківськ)
— Насеру твоїй матері у великодній очіпок! ("бабуся моя народилася 1907 року в Узині під Києвом в українсько-польській сім'ї").
— Однією сракою всі базари (Київська обл)
— Як приємно в полі срати — розвиваються думки, Вітер яйцями колише — жопа нюхає квітки.
— З гімна коники ліпити (займатись безсенсовною роботю)
— З'їж Івася, шо на п'єцу всрався! (коли дитина вередує стосовно їжі)
— Пасує, як в сраці фіранки!
— До сраки карі очі, якщо вони голубі!
— Шукати на гімні сметани;
— А гімна через марлю не хочеш?
— Піди прикуси(чи перекуси) собачого мерзлого! ("дружній посил", житомирщина)
— Срака-мотика, гімно-камізелька.
— Сери-мели-їж! (робити купу справ водночас — Кіровоград)
— Сказав, як у воду перднув! (змолов дурницю — Дніпропетровська обл)
— До сраки така срака, що пердить і не смердить! (Надсяння)
— Всралася біда в мак, най буде і так! (Надсяння)
— Тим самим носом в ту саму сраку.
— Шо робить? — Бігать да пердіть! від моєї бабці (Луганщина):
— Всраться і не жить;
— Воно тобі так треба, як до сраки карі очі;
— Воно тобі так треба, як до сраки дверці;
— От сральня! (лайливе слово)
— Тобі ото так шкода, як корові заднє коліно всрать;
— Він такий, що я б з ним на одному полі срать не сіла;
— Дай сраці сіна! (типу calm down!);
— Жінка без сраки — як село без церкви;
— Як не срачка, так пердячка;
— Га? — В сраці нога!
— В сраку годне (с. Литвяки)
— Що робити? — Дерти сраку, їсти мед!
— Вмерти й не встати, обісраться і не проснуться;
— Розумний, тільки срать не проситься! (Трипілля)
— Як голодному срать;
— О, згадала, як срать сідала!
— Як у борщ срать (про недоречність);
— Всрись — а покорись!
— Хто всрався? — Невістка. — А де вона? — Корів пасе, так звідтіля і несе.
— Хто всрався? — Невістка. — Так нема ж її! — А он де плаття висить!
— Срака горіва да маку наїва (казати дурне і не в тему);
— Як півсраки з-за куща (щось погано видно, або погано виглядає);
— На сраку легше (щось інше болить);
— Поцівуй мене у кутницю (в середину все тієї ж частини тіла);
— У роті наче сто ворон ночували і насрави;
— Кажу-кажу казку, зв'яжу говна в'язку;
— Без праці в сраці;
— Як не гівно, то засрана тріска;
— Собаку в сраку! (будь здоров!);
— Зарікалася свиня гівно їсти, біжить — аж дві лежить!
— Куди йдеш? — до сраки по раки, до дупи по мед.
— В сраку носом, товкти просо. ("нікуди ти не підеш")
— Срала-мазала (це коли щось каже не в тему або робить недоречно).
— Гівном запечатати (закінчити от так, як сказано);
— Раку по сраку, горобцю по коліно (щось виглядає безглуздо);
— Вари срако борщ, а я піду на солдатів дивиться. (коли щось робиться недбало).
— Як єсть — то і дупі честь!
— Не бачила срака віхтя (не була бита);
— Срав,пердів, з гори летів (про якійсь нісенітниці);
— До засраної немочі; (Самбірщина)
— Сраку в жменю і гайда! (Самбірщина)
— Повна пазуха цицьок і оберемок сраки (про дебелу, кров-з-молоком дівчину);
— В сраці був, гівно видів (коли людина говорить аби що, про що немає поняття, або просто бреше);
— Не хочу! — то з'їж сраку сорочу! (відповідь на вередування);
— Срака-мотика (дурниці, нісенітниця);
— Сери-перди-грійся (коли щось не зроблено вчасно, а тепер отямилися і хапаються, шоб швидше)
— І дражнилка: дівки! просив пердун на огірки!
— А там того шумовиння як на сраці ластовиння! (Про інформацію, яку не можна перевірити. Холмщина);
— З гівна юшка (про занадто рідкий суп або борщ, в якому ложка не стоїть).
— Не вмієш срать, не муч сраку (вар. Не хочеш срать — не мучай сраку);
— Дякую аж підскакую догори сракою!
— Голою сракою по рапатій дошці (ніколи, Галичина);
— Всрався-невдався; (Галичина)
