Гуморески

Правила життя Укравтодору

Державне агенство "Укравтодор", 12 років, Київ:
Ми ремонтуємо дороги у дощ, тому що це небеса плачуть від щастя, що ми про них не забули.

Улюблена пісня – «Эх, дороги, пыль да туман, холода, тревоги, да степной бурьян».

Ви так кажете «Автодор», ніби то є щось погане.

Дороги вбивають тільки тих, хто ними їздить.

В кожній стежці є дещиця «Автодору».

Ямковість робить нас мудрішими: коли ти молодий, ти ще намагаєшся її оминути, але приходить мить, коли ти розумієш, що «ямковість» – це знак.

Важливо добре вчитися, щоб не латати потім дороги.

Багато кажуть про наш зв’язок з Мінтрансом. Хочу заявити наступне, щоб покласти край цим балачкам, — ми не маємо жодного стосунку до транспортних питань.

Змалечку я мріяв стати автодором, бо мене завжди вабила гужова романтика Чумацького Шляху.

Хорошими дорогами всі їздять однаково, а на наших дорогах ти можеш повністю розкрити індивідуальність своєї машини.

Я бачу дорогу трохи інакше, ніж усі люди. Коли мене питають, де я тут побачив дорогу, то я кажу, що не кожному дано угледіти її в буденних речах.

Ями не на дорогах, ями у нас в душі. Розберіться у собі — і тоді ви зовсім по-іншому глянете на дороги.

Ви подивіться, як водії ставляться до доріг. Вони їх ненавидять, лаються на них, ігнорують їхні ями, намагаючись весь час їх об’їхати. А дорога — це не просто транспортний шлях, потрібно її поважати.

Вийдіть хоч деколи з машини, погладьте її, понюхайте, як пахне асфальт, як відбивається сонце у калюжі в ямі. Ось це справжня дорога, це життя. І не сумнівайтесь, дорога віддячить вам за це.

Зараз зростає нове покоління доріг — вільних від тих умовностей і правил, до яких звикли ми. За ними наше майбутнє.

Кожний перекур під час ремонту дороги — це своєрідний обряд, містика, момент коли не існує більше нічого, є тільки ми, дорога і маленька сигарета, яка тліє як наше життя.

Ми ремонтуємо дороги у дощ, тому що це небеса плачуть від щастя, що ми про них не забули.

Український Щитоносець