Cловник
одеської мови i приклади її застосування
(трохи українiзований "Всесмiхом", спецiально для дiяспорного читача)
А: Позвольте полюбопитствувать, чого
ви все время називаете вашего мужа Адя?
– Ну не моґу же я єго при всєх називать адиёт!
Б: Беня, бистренька бiжи помить шию
– тьотя Циля приєзжаєт.
– Ну да, а вот тьотя Циля не приєдєт? Что я как дурак буду целый день
бегать с помитой шеей?
– Бежи, давай, помоєшь на обратно, если не приедет.
В: Если ви iдьотє к ваши дєтi, так iх нєту дома. Ой эти ваши дєтi – так шеб мине була такая жизнь – вирванные годи, вирванньїе годи.
Г: Я только хотел знять свой "аля матшиш" i раскланяться мадам Гузман, как этот городской сумасшедший, Соловейчик, налєз пуделю прямо на мозоль...
Д: Ти будєшь пустой через того жильца... Ти на етом заработаєшь дулю с маком — i всьо!
Е: Два одесита шепотом гуторять в
Горсаду. Пiдходить третiй:
– Я не знаю, о чем вы здесь говорите, но Едiк, кажись, знов прогорєл
на етом (на тому).
Ж: Старий одесский портной (кравець):
– Если би я був цаг (цар), я би був єго богаче.
– Что ви iмєєтє ввiду?
– Я би єщо немножечко (трiшки) шив.
З: Мати: – Буся, йди вже сюда, сколько
можно ждать?
– Щас!
– Ти мнє нє щас, а зараз.
И: Ви єдiтє (їсте) фиш iз ложкой iлi
iз вилкой?
– Ой, мне всьо равно, лишь би да!
К: Боря, iди кушать креветки, ти мєня устал(втомив) своєй волнующей ревностью.
Л: Женчина, возьмитє лапсердак, отдаю єго за просто так, но нє задаром же!
М: Как Кислякови к нам закатают, так всєй мишпухой, а як к нiм, так "ой, нас как раз нєту дома".
Н: Ше сегодня за день? Среда?
– Да, нємножко.
О: Откоґда(відколи) я живу, я ше нє iмєла такой случай(випадок).
П: Фанєчка, вы что, iдьотє(йдете)
на море? Самоє пекло...
– Пекло, это у мєня дома з моїм охламоном. А на морє ше так, прохладненько...
Р: Попробуй мєня, Фроїм, – сказав Беня, – i перестанєм размазувать бєлую кашу по чистому столу.
С: Ты говоришь, он тєбя обмахлювал...
Тоґда спрашивается вопрос: почему ти не отреаґирувал?
– Кiто(хто)? Я? Хорошеньке дєло, а кiто у пал?
Т: Моня гуляє в сiчнi по березi Чорного
моря. Раптом бачить Сьому, що повзає по пляжi.
– Сьома, что ты тамочки дєлаєшь (робиш)?
– Загораю я.
– А-а, бо я думал, ти шнаришь (шукаєш) брiлiантове кольцо, шо твоя Сара
протрахала с любовником.
Ф: Сєня, почему я должен фицкать дєньґі(гроші)?
– Ти брал у меня тазiк (корито) без дирки, а вернул с диркой!
– Во-первих, я брав у тєбя тазiк с
диркой, во-вторих, вернул без дирки, а в-третьїх, никакого тазiка я
у тєбя не брал!
Х: Ше ты хипешишь? Подумаєшь, рубль єму недодалi! Так иди повесся за Первой Заставой!
Ц: Раввин ругаєт(лає) Ґершелє за склонность(схильнiсть)
к пьянству. Ґершелє: – Ребе, я пью, чтобы утопить свои цорес (печалi).
– І утопаєш?
— Ох, ребе, как они умєют плавать!..
Ч: Пане мiлiцiонєр! Я нє чеченєц, я iстiнний одесiт!
— А хрєн вас знає, як вiдрiзнить жида вiд чеченця!
— У чеченца обрiз на боку, а у одєсiта якраз там, ґдє ви сказалi.
Ш: — Абрам Мойсєєвiч, ви, случайно,
нє шахтьор?
— Нє-є! Я нє случайно не шахтьор — я спецiально нє шахтьор.
Я: Монiчка, кушай яїчко! Штоб ти сдох – тєбє же надо (треба) поправиться!
Ь: Мендель до Хаїма: — Ти прєдставляєш
(уявляєш), на мєня з двадцатого етажа (поверху) впала двохметровая буква
з реклами!
— Вей-вей! А почему ж нє убiла?
— А то бил м’ягкий знак.
Журнал "Всесміх"
Намалював Валентин ІВАНОВ.
Ідея та наповнення Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ©, 20072012.