На першу сторінку

ПРО ЧОЛОВІКІВ-6

Дружина-закрійниця питає чоловіка:

- Може, до цього піджака тобі пошити двоє штанів?
- Та ти що?! Я ж упрію!


Брати

Стоять на зупинці дуже схожі два хлопці, але видно, що не близнюки.
Приглядається до них жіночка і питає: "Ви, хлопці, справді брати?"
- Та ні, - відповів один з них, - просто мій батько його матері кум.


Зручна штука

Зустрічаються двоє нових українців:
- Братан, я чув, ти літака купив?
- Купив. Дуже зручна штука.
- А скільки ж він коштує?
- П'ять мільйонів доларів!
- Ні фіга собі! Це ж цілий тиждень треба ішачити.


Обидва

- Учора вас привели у відділ міліції два міліціонери? - звернувся суддя до обвинувачуваного.
- Так, пане, два міліціонери.
- Звичайно ж, у п'яному стані...
- Так, пане, обидва.


Тепер можу ходити...

У натовпі, який зібрався біля церкви, чути крик чоловіка:
- Я тепер знову можу ходити!
Віруючі захвилювались:
- Як же сталось таке чудо?!
- У мене вкрали машину.


Джентльмен з претензіями

Їде чоловік в автобусі і весь час обурюється:
— Що за молодь тепер! Одні нахаби. Самі їдуть сидячи, а місцем старшим людям не поступаються.
— Чому ви обурюєтеся? — запитують його. — Ви ж то сидите?!
— Я то сиджу, а дружина стоїть.


І той, і інший

У психлікарні біля палати з дуже сумним пацієнтом:
— Цей бідолаха збожеволів, коли його наречена вийшла заміж за іншого.
Далі, біля дверей палати, оббитої залізом:
— А це той, інший.


Спочатку помри

Дружина помирає:
— Любий, я знаю, що як тільки мене поховають, ти забудеш, що я була тобі вірною дружиною і почнеш бігати за іншими.
— Не розумію, що ти таке верзеш, — відповідає чоловік, — ти спочатку помри, а тоді поговоримо.


Чого позбутися

Чоловік скаржиться лікареві:
— Дружина дорікає мені, що вночі хроплю.
— і чого б ви хотіли позбутися: хропіння чи дружини.


Лиш би правди не казали

Секретарка каже своєму шефові:
— Ви навіть не уявляєте, які побрехеньки розпускають про вас працівники.
— А, пусте... — відповідає шеф, — головне, аби правди не казали.

Далі

Куштуйте на здоров'я!

Намалював —Валентин ІВАНОВ.
Ідея та наповнення — Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ©, 2007—2012.