В’ячеслав ПРИЛЮК
Клятва мажоритарника

До чого тільки не прикладають рук певні кандидати, балотуючись по мажоритарних округах! Ремонтують дороги, діряві дахи та водопроводи, дарують комп’ютери, шкільні автобуси, автомобілі «швидкої допомоги», книжки бібліотекам, осипають пожертвами церкви — і обіцяють, обіцяють, обіцяють! Але обіцянка — радість відомо кому.

Для запевнення виборців у безупинності своїх благородних поривів кандидати співають хором, складають клятви і партійним оптом, і вроздріб, нерідко підставляючи свої вперті лоби під освячення святою водою чи благословляючись по-сухому. Ці сакральні обряди мають переконати загал, що після отримання депутатського мандата новообраний парламентар не забуде про електоральну паству, яку полонив своїми чудодіяннями — здійсненими і майбутніми.

Щоб заощадити суспільно корисну енергію майбутніх лауреатів законодавчої кнопки для подальшого розвитку їхніх доброчинних поривів та з метою полегшення моральних мук у пошуках аргументів для запевнення електорату в безкорисливості кандидатських устремлінь, пропонується текст клятви, яку можна виголошувати, поклавши руку (руки) на серце (євангеліє), тору (Конституцію України/Росії/СРСР/, банківську чекову книжку/паспорт країни офшорної зони) — непотрібне закреслити. Отже:

Клянуся тризубом, що ваш я навік.
«Афганців», чорнобильців друг, всіх калік.
Безбатченків, лисих, вусатих, вагітних,
і біло-червоних, і біло-блакитних,
Бездітних, фертильних, сердитих і ні —
Лише тільки шанс, любі, дайте мені!
Відважу вам гречки я тонни по три,
Комп’ютера дам для розваг дітвори,
Згущенки припру, ще й цукерок додам —
І дітям, і тещі, і родичам, й вам.
Дві сотні я випишу тим, хто активні.
А може, і більше — не шкода ті гривні!
Я рвусь в депутати не зиску заради,
А щоб запобігти парламентській зраді.
Щоб там пам’ятали народний наш норов!
Якщо хто не вірить — клянуся офшором!
Клянусь вертольотом і Віктором Я.
Ваш вибір — єдиний. Ваш вибір — це я!

Очевидною перевагою запропонованої клятви є не тільки її переконлива прозорість, а й можливість виголошення на мотив гімну Росії чи СРСР, що з радістю буде сприйнято ентузіастами поширення всього єдинорегіонального — язика, прапора тощо.