КАВА З
ПЕРЦЕМ
Альманах київських сатириків і гумористів
В’ячеслав ЛЕВИЦЬКИЙ
Народився 1988 р. Киянин. Нині — студент третього
курсу спеціальності «Літературна творчість» Київського національного
університету ім. Тараса Шевченка. Староста загальноуніверситетської
літературної студії ім. Максима Рильського.
Член Товариства української мови.
Пише як поезію, так і прозу. Автор наукових і ненаукових статей,
перекладів, переспівів, трактатів, есеїв («a say’ів»).
Найголовніше творче прагнення — показувати світ оптимістичним,
іронічно містким, образним, отже, й барвистим.
Київський літопис
(за воїнською повістю про князя Ізяслава)
Укландали бояри князя Ігоря
(Та іншого, опісля деревлян);
Омріяний престол осінньо вигорів,
Літопис десь чогось недомовляв.
Тоді провладні кримінальні хроніки
Писали про набіг берендичів.
Став Ізяслав гарантом-оборонником,
Коли вже змили спогади з мечів.
Отож-бо. У бояр — недоторканність,
А князь — він довгорукий. Будь-який.
Історії в’юнка золототканість
В таку петлю стягає всі віки...
Печерські бастіони
Печерські бастіони у мовчанні,
У занедбанні, мертвім забутті:
Там, де круті історії повчання,
Торгують унітазами круті.
Так, бастіонний бізнес процвітає,
Хоч сам Кутузов зводив стіни ці.
Вночі, як місяць, ніби шабля, сяє,
Зайдуть на вогник привиди бійців...
Метроморфози
Химери із натовпу звик
Ліпити шосейний гуркіт.
Купує браток бойовик,
А мріє про «Літературку».
Взяв дим-махаон приціл
І сів на газетну риму.
Нервуються
не курці,
А ті, хто поряд із ними.
Учвал, ескалатор, поринь,
Де стенди факірно-близько!
Натхненніші автори,
Коли у метро їх тиснуть.
Ахіллесова п’ята
Я знаю, чим завжди страждав Ахілл
(Самому довелося потерпати!):
В чиєї п’ятки вдосталь буде сил,
Як розмір у сандалій — сорок п’ятий ?
Меркурію в його крилатих кедах
Літати добре з Трої на Олімп,
І жить чудово, знаючи, що в тебе
Взуття все має розмір тридцять сім.
Який Гефест змайструє черевики
Із розміром циклопським — сорок п’ять?!
Гаразд, який Асклепій знайде ліки
Для змучених взуттям тіснючим п’ят?!
А що народ? Ахіллів мало в світі.
Лиш елліни, замріявшись на чатах,
Придумали легенду, що не вмита
В воді цілющій п’ятка сорок п’ята...
Кілерський
Надворі, ніби кілер, листопад
Оголює гіллясті револьвери:
У скверику гуляє депутат,
У скверику гуляє депутат,
Котрий балотуватиметься в мери.
Ще чисті його руки і душа,
Такі відмінні від верховних ратиць.
Але каштани ціляться, на жаль,
Але каштани ціляться, на жаль,
В надвиборну планиду кандидатську!
Захланний, ніби кілер, листопад
Ламає злюще дула охололі —
І, мовби Данко, ходить кандидат,
І, мовби Данко, ходить кандидат
Із теплою мобілкою в долоні...
До КАВА З ПЕРЦЕМ Альманах київських сатириків і гумористів
Намалював Валентин ІВАНОВ.
Ідея та наповнення Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ©, 20072012.