КАВА З ПЕРЦЕМ
Альманах київських сатириків і гумористів

Гриць ГАЙОВИЙ

Народився 1937 року під знаком Водолія в с. Степанівці Менського району на Чернігівщині, де провів своє не просто босоноге, а й голодне дитинство, до того ж затавроване ганебним ярликом «ворога народу», навішеним на сім’ю.
Десятирічну школу закінчив у Макіївці на Донбасі. Навчався на факультеті журналістики КДУ, працював у луганській обласній молодіжній газеті. За сфабрикованим звинуваченням в антирадянській діяльності п’ять років провів у мордовських концентраційних таборах, потому два десятки літ ніде не міг влаштуватися на роботу за фахом. Починаючи з 90-их років почав активно друкуватися в пресі й видаватися. Вийшли книги «Болячка», «Українські псальми», «Тінь Дракона», «Сподвижники», «Пересмішник на Парнасі», «Сурми бурлеску», «Мисливець і Шпак».
Голова літературного об’єднання сатириків і гумористів Київ-ської організації НСПУ.

РЕЄСТРИ НЕДОТОРКАННИХ

На одну верховну миску —
сорок п’ять партійних списків.
В списках тих — одні і ті ж:
хто проліз — спокійно їж,
бо не в праві силі свіжій
відірвать тебе од їжі,
хоч ти й, ніби для протесту,
навіть випадеш з реєстру...

І МОЖЕШ СКАЗАТИ:
«ЗЛОЧИНЦІВ — ЗА ґРАТИ!»
Зміг усіх програбувати —
проберись у депутати,
і тоді за твій грабіж
всі платитимуть тобі ж.

ДЕСЯТЬ ЗДОБУТКІВ ПРОГРЕСУ

Що ж ми маєм: метастаз —
раз;
отупіла голова —
два;
світ ногами догори —
три;
гинуть птиці, дохнуть звірі —
чотири;
з вуст людей потік проклять —
п’ять;
а з амвонів — добра вість —
шість;
помирати треба всім —
сім;
Сонце згасне, зникне Місяць —
вісім;
буде хаос, морок, темінь —
дев’ять;
якщо вірити у пресу,
все це — здобуття прогресу, —
десять...

Про інтеграцію

«В єдиній масі, — Прес скрипів, —
і тіла міць, і сила духу:
з мільйона Макових Зернин
спресуємо одну Макуху!..»

ПРО ГУМАНІТАРНУ ДОПОМОГУ

Хоч скільки лий
в суху яму водиці —
ніколи із неї
не вийде криниці...

ПРО ДИСЦИПЛІНУ

Ще нема того курчати,
а йому вже:
«Не пищати!»

ПРО ВЕНЕРУ МІЛОСЬКУ ТА СУМКУ-АВОСЬКУ

Обламалися руки грації
від тягаря емансипації.

ПРО ФАХОВІСТЬ

Вклоняючись усім,
такий собі Шлагбаум
успішно років сім
дорожнім рухом правив....

ПРО КОНФЛІКТ ПОКОЛІНЬ

Помітив Дуб,
як падав Жолудь,
і мовив:
«Ну, тепер і молодь!..»

ПРО ЛЮБОВ

Ти ж моя кохана,
ти ж моя єдина,
я без тебе в’яну,
а з тобою — гину...

ПРО РЕСУРСИ

Колись хвалилися учені:
«У нас багатства незліченні».
А кинулися рахувати —
то вийшло пальців забагато...

Про продатову службу

Із розбитого корита
не здереш багато мита.

Про навчальну програму

Сухих Сучків навчав Старий Пеньок
якмога більше розпускать бруньок.

ПРО ВДЯЧНІСТЬ

Людина раз допомогла Біді —
і відтоді
ота Біда
Людини вже не покида...

ПРО ВИНАХІДЛИВІСТЬ

Хай ховається Вареник у сметану —
все одно і там його дістану!

Про світогляд

Відстоював Кажан
таку світобудову,
в якій би всюди ніч
буда цілодобово.

ПРО КОРИСНІСТЬ

Коли не жне, не меле, не кує,
то добре, що хоч сам жує...

До КАВА З ПЕРЦЕМ Альманах київських сатириків і гумористів