Єжи Віттлін
ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ В ГОСТЯХ
(Гумореска)

Всупереч загальній думці, відвідини знайомих, які влаштовують вечерю, це не тільки привід добре випити або засіб згаяти час, залицяючись до господині (господаря) дому, коли "їхній вік не стоїть на перешкоді; це також можливість справити добре враження.

Офіційні відвідини знайомих розподілені на три основних категорії:

а) категорія знайомих, котрим підлеглі ми за службовим станом;

б) категорія знайомих, котрі нам підлеглі;

в) категорія знайомих просто так.

В гостях у знайомих першої категорії (ми їм підлеглі за службовим станом) залишаємо гарне враження про себе та свою особистість, якщо:

Одягаємось скромно (натяк, що не завадило б нам підвищення) і чисто (демонструємо культурність), вітаємось сердечне (усміх), але з самоповагою (не трясемо руку). Коли запросили до столу, роздивляємось навколо себе (але ніяк не те, що на столі; нас тішить тільки приємне оточення), кладемо на тарілку потрошку (тема розмови - шлунок, нирки, печінка - приховує натяк: не завадило б одержати лікувальні). П'ємо по пів-келишка (зауважать - зрозуміють: "непиючий") за винятком тостів (зауважать - зрозуміють: "тямучий").

Самі виголошуємо тости в другу чергу, після господарів. Обов'язкові тости: за здоров'я вічно молодої хазяйки дому (вік не грає ролі), за здоров'я господаря (уклонитись в його бік). В застольній розмові беремо участь тільки в ті моменти, коли у господарів повний рот. Якщо ж господарі не перестають розмовляти з повним ротом, ми взагалі мовчимо. З усіх (не зважаючина якість, застарілість і власну обізнаність) анекдотів знайомого сміємось щиро, до нестями і голосно (бажано щонайменше - двічі, поки він розповідає, зайтись від сміху, але стриматись і запити водою. Зауважать - зрозуміють: "слухати вміє і водночас має почуття гумору").

Ми можемо під час розмови торкатись таких тем: чудової робочої атмосфери в установі (з прикладами), гідної подиву вродливості дітей хазяїна (переконавшись спочатку, що вони взагалі існують), примх погоди, яка нашим сільським трудівникам завдає щороку стільки клопоту (зауважать - зрозуміють: "політичне активний"), а також яка смачна вечеря (підкреслюєте господарські таланти хазяйки, навіть коли вся вечеря склалась із вінегрету та хліба з маслом).

На прощання обов'язково скажіть, що:

а) це був незабутній вечір,
б) такі вечори не часто трапляються,
в) такий відвертий обмін думками людину запалює і підносить.

В гостях у знайомих, котрі нам підлеглі за службовим станом, залишаємо гарне враження про себе та свою особистість, якщо:

Одягаємось скромно (натяк, що і ми звичайні смертні)) і чисто (хай знають, шеф - культурний).

Спізнюємось (в залежності від посади підвладного, в пропорції на кожну службову сходинку, - 30 хвилин запізнення) для того, щоб виголосити привітання як виправдання:

"Просто з роботи". Коли запросили до столу, не роздивляємось (голосно кажемо: "людина навіть поснідати не мала часу"), накладаємо повну тарілку (демонструючи увагу до хазяйки).

Проголошуємо тости за господиню, за господаря разом з секцією (відділом), де господар працює.

П'ємо повними келихами (демонструємо міць нашої голови).

Після третьої чарки розпочинаємо низку спогадів з часів окупації та партизанської боротьби. Після п'ятої чарки кажемо господареві, що він має перспективи, активно росте, що керівництво покладає на нього великі надії, а якщо фонд заробітної плати не використано (в чому пересвідчуємось перед вечерею) - обіцяємо підвищення.

Якщо зовнішність господині дозволяє, то, не дратуючи власної дружини, робимо їй компліменти.

Крім того, питаємо: як влаштувались (лише тоді, коли нас частують у новій кімнаті), погоджуємось - без обіцянок: "вам би слід конче змінити мешкання" (якщо гостюємо в старому домі). Радимо чудові місця для поїздки у відпустку по терені Польщі, не розхвалюємо курорти Болгарії, Югославії або Румунії і нарешті запитуємо, чи задоволений господар посадою (виголошуючи це питання так, щоб на нього не треба було відповідати).

Залишаємо хазяїв зразу ж після трапези, подивившись раптом на годинник і загадково пояснивши: мовляв, поспішаємо ще на одну зустріч з товаришами і вже спізнюємось (хазяїн повинен подумати, що прямуєте щонайменше до Ради Міністрів).

На прощання скажіть, що:

а) "у вас було приємно;
б) "треба буде до вас ще завітати, але той час . . . час . . . де його взяти" (вправно i тактовно підкреслюєте таким чином, що не виконаєте свою обіцянку).

В гостях у знайомих просто так залишаємо гарне враження про себе та свою особистість, якщо:

Домовляємось прийти і не приходимо взагалі;

Не домовляємось прийти і приходимо;

Домовляємось прийти і приходимо, привівши з собою ще кілька незнайомих знайомим знайомих.

Передав з польської Едвард Рибальчик

Ми і світ, вересень-жовтень 1967 р.