Гуморески

Іван ЯРИЧ
Веселе самогубство

Диявол підбивав паню Тайфуниху на лихе: вимагав, аби вона відключилася од життя. Як чинити, не було в кого порадитися, хіба з Мухою, що повзала по шибі вікна, але та не мала гумору до бесіди, та не витримала:

– Мені що до вашого відключення?! Демократія... Вішайтесь, як вам так припекло. Повіситесь нині, не будете завтра. Раз козі смерть.

– Тобі добре говорити, але борг я не маю чим сплатити – 4 тисячі гривень...

– Сумно... Але самогубство вас не розвеселить.

– А, може, якраз.

– То про що мова? Аби-сте лише не дістали струс мозку, як обірветься шнурок. Де візьмете гроші на ліки?

...Пам’ятаючи зауваження співжительки, Тайфуниха у госпмазі сказала:

– Дайте три метри шнурка. Але такого, аби мене вітримав, як буду сі вішіти.

– Ой, бабуню, той шнурок таких, як ви 10 вітримає.

– І дай мені, синку, квітанцію, щоб документ засвідчив, кілько я заплатила.

...Якби у воду дивиласі Муха, бо коли баба вилізла на табуретку і запхала продовження шиї у петлю, зіскочила з підставки, хтось рипнув дверима і зарепетував. Баба стрепенулась, ухопилась руками за вірьовку, аби подивитисі востаннє, хто до неї у гості прийшов, шнур тріснув і Тайфуниха гепнулась на підлогу. Сусіди кинулись до старої і визволили з зашморга смерті, як ні в чому не бувало, облили водою...

– Нащо Ви мене рятували? Я Вас просила? – промимрила Тайфунниха, оклигавши.

– Та ви сі самі урвали, п. Тайфунихо, ми лише відборонили вашу шию, коли ви харкотіли вже на підлозі...

– Ви мені не співайте. Я хотіла собі піти, а тепер... Я на вас у суд подам, я 4000 гривень винна за воду, газ, світло, квартиру... Як я сі маю розплатити? Ліпше життям, бо вно мені нині ніц не коштує. А хто вам дозволив мене вітігати з петлі у мої хаті?

...Адвокат порадив п. Тайфунисі подати іще позов на магазин, що торгує неякісними шнурками. Жити стало самотній веселіше. Появились турботи, зажевріла надія сплатити борги...

У госпмазі, господар крамниці, коли пані Тайфуниха зажадала компенсації, брав її на кпини.

– Ньи, то, ньи, я на вас подам у суд, бо ви мені зірвали суюцид... І за моральні збитки зо дві тисячі заплатите... Я ж страждаю.

– Страждайте, страждайте, панунцьо, і не смішіт людей...

– А то буде видко, хто кого смішит!

Викликали шнурпродавця у суд на співбесіду. Той переляканий забіг до Тайфунихи, аби не замастити свій авторитет, запропонував їй відшкодування – 500 грн. Жінка противилась:

– Через ваш гнилий шнурок я сі мушу ту далі мучити, коли я вже мала бути в раю, відпочивати...

– Бабо, ціхо! Даю Вам 1000 гривень, заберіт заяву з суду і нікому того не кажіть.

За то ще накину 100 гривнів, а як не хочете, то вам поможут піти в рай, коли, лише скажіт.

– Най буде! – погодилася Тайфуниха. – Гроші – на кант.

Із сусідами довелось судитися. Слідчий, що завів справу, зайшов до Тайфунихи додому, аби все обгрунтувати.

– Як то, пані, було, показуйте? – просив мешканку, даючи в руки шнур.

– Пані зачепила шнур за гак, зробивши петлю.

– Зависайте!

Ще баба не підіймила, як має бути, ніг, шнур сі разом з гаком відділив, то пляцок стелі з дранкою і глиною мало бабу і слідчого не вбив. Баба перепудиласі і стала щикати, а шия заскочила не туда. Кривоголову Тайфуниху відпрвили в лікарню, а слідчий склав акт і на ЖЕК, що квартира в аварійному стані і жительку з неї слід переселити, аби в квартирі зробити капремонт.

Знов комісія завалилася до бабиної дірявої квартири, аби утаксувати шкоду. Прийшли представники зацікавлених організацій, яких закликав сюди ЖЕК, щоб себе виправдати, начебто квартира в порядку, то в баби і слідчого не всьо в порядку.

Чоловік з 10 завалилося до кімнатчини. Лише вони голови задерли до стелі, де пробивався сонячний промінь, як щось обірвалося, скрипнуло і вся комісія разом з підлогами полетіла вниз, у підвал. Начальника ЖЕКу контузило, Тайфуниха на цей раз обійшлася легким переляком... А представнику держадміністрації розірвало брусом матню, то він, прикриваючи грішне місце, сказав:

– Ньи! Треба бабі дати нову квартиру, і погасити усі борги. Бо то не квартира, а людоловка, тут нас всіх перетовче.

Так і сталося! Тепер Настя Тайфуниха у новім однокімнатнім помешканню живе. Моральна шкода – 4 тисячі гривень – віддуває пазухи.

– Ну, що Мухо!? На чиїм стало. Видиш, таки шибанулася я недармо. Жити стало веселіше. А якби не зашморг, не суюцид?

А буде Тайфунисі ще веселіше. Стало відомо, що і її квартира, і пазуха зацікавила старого кавалєра В. Йопановського, то може бути, засунуть обидвоє свої шиї в шлюбне ярмо. Одне з найкращих ярем, яке вигадало людство.

Джерело