Гуморески

Іван ЯРИЧ
Лист до народного депутата

Вельмишановний пане, мене до вас заставила звернутися біда, в яку я впав, як муха в борщ. Вже давніше. Мій сусід Яць Грай, якому від щастя уже в 40 літ зуби стерлися, бо багато їсть, а жінка така ходить, що, як сідає в машину, то здається, що колесо праве спустило. То що йому зле жиється, що не дає мені дихати? Куда я вже не писав, а з мене друт лаха. Ось дістав відповідь від генеральної прокуратури, підписану О. Македонським, га? Вони що мають мене за дурня, що я вже історії не знаю, що Македонський жив ще до різдва Христового. Як я, Юлько Цезар, то то ніхто до уваги не бере.

Всьо впирається у ... Видите, сусідови не сподобався мій сортир, бо я, видите, ясновельможний, не там його побудував, нібито йому перед вікнами і йому уся моя сім’я наставляє грішне тіло – нижню діаспору, шо врізає його демократичні права і свободи. А де я мав тото побудувати, коли мені дала держава шість соток пляцу. Шо то є крок сюда крок туда, і всьо проглядається з усіх точок. То де я мав побудувати тото: на вулиці, чи на небі? Як всі чесні люди, запхав-єм в глухий кут. А дошка нині дорога, то я сяк-так зчепив той голуб’ятник. За планом, віданим архітектором. Присягаю.

Приїздила комісія з области перевіряти. Пустили якусь паню архітекторку до туалєту, а самі сі дивили з вікон Грая чи видко її цуда, але ніц не було видко, бо, до того всього, моя донька обліпила тото всередині великими портетами кіноартистів. У нас нині наступила така мода.

Яць сі додумав до того, коли вже пішла від нас сорокова комісія перевірників, що заклав під клозет динаміт. Терорист задрипаний! припильнував, коли я вдосвіта виходжу подихати свіжим повітрям, і поклав там гранату, чи яку холєру. Я собі, перепрошую, зайшов, лише сів, а воно як рване, так я й полетів уже на небо, гадаю у готові труні у вигляді великої шпаківні, а хто в таких трунах літає на небо? Ганьба! Але мене викинуло у гній і я мало сі в гноївці не втопив. Добре що я плавучий, прошу пана депутата. Яць у міліції казав, що я сі наїв перед тим його грушок, а від них фест здуває, то я сам підорвавсі. Тогди тоті мудрі міліціянти сказали мені, що треба матеріали направити в інститут до піротехніків. Аби встановити істину, треба віміряти силу взривної волни, щоби визначити від чого тото зірвалося. Але то дурному понятно, що від грушок, кілько би хлоп їх не спожив, такого взриву в історії людства не зафукусовано. Дотепер нема відповіді з миліції. А мене прозивають в селі Взривателем. Дожив’їмся!

Мені той Грай і дальше робить усілякі гранди і не дає жити. Авто наставліє вихлопнов трубов на мій пляц, заводит і дим усіх цезариків дусить. Моя невістка надихалисі тим дармовим димом і дочасно вродила дитину: на два місяці наперед. Син каже, що то добре, бо борше дитина піде на пенсію. Але хіба з таким сусідом до пенсії дожиєш? Віз наставляє дишльом на мої ворота, і ондичка п’яний син йшов додому увечері і мало си тим дишльом не вібрав очи. І пішов на больничне. Як онука заколишуть на спання, сусід заводит циркулярку... Як по телевізору грає київське “Динамо”, він включає зварочний апарат, аби поміхи бігали по моєму екрану. Щоправда, я йому ось відплатив: пустив по сітці-огорожі легкий струм, то можете собі уявити як його взбодрило, коли виганяв мої кури, бо вісім курок ток прикінчив на місці, то ми цілий місяць пили юшку, їли кури, аж надоїло бігати в ліс, бо то масне.

Недавно верховний суд присудив мені відтягнути ту віллу на штири метри вбік. Але то буде тепер біда з другим сусідом, а він робит на ракетній базі, уявляте в якому становищі я можу опинитися, як той вар’ят запустить ракету в тото. А я ще маю лише 66 літ, хочу жити.

Порадьте, пане депутате, як мені далі бути. Як би я з тим не крутив, а з усих боків вікна, всюди люди. Ми усією сім’єю бігаємо в ліс за триста метрів. А як зима закурит, то що? Замерзати в дорозі? А як нападе “швидка настя”?

Я вас прошу, пане депутате, щось робіть. Найперше раджу вам, пане нардепченку, прийміть такий закон, аби давали усім більші ділянки під забудову, а не 6 соток, бо то газді нема де розвернутися. Навіть, якби й правильне положення клозет прийняв, то все одно, як здоровий хлоп туда зайде, то можете собі уявити. Або я згоден, аби мене пересилили в надану квартиру навіть у Києві. То би-м лише на балкон курити ходив, а все решта робив би у квартирі, як то практикують висококультурні люди в місті.

Я покладаюся на вас. Як ви мені допоможете владнати оці делікатні справи, то я за вас буду голосувати двома руками, аби вас посадили... в депутатське крісло на другий строк.

Всьо! Мушу бічи в хащу. Бо з’ів масного, а масне, аби-с те знали, простому хлопови дуже шкодить на жолудок.

Джерело