Гуморески
Віталій СКОБЕЛЬСЬКИЙ
Сценарій для Хічкока «Весілля покійника»
Може бути таке: до обіду чоловік одружився, а після обіду помер? Може.
А може бути таке, що до обіду помер, а після обіду одружився? Виявляється, може! Процедура, правда, була доволі скромною: покійник одразу ж відмовився від багатьох звичних атрибутів, від кортежу, застілля і відеозйомки — певне, вважаючи їх пережитками нашого тлінного світу. А може, просто вирішив зекономити для безутішної вдови гроші на власний похорон. Як кажуть, звідти видніше. Тільки в одному був дуже наполегливим перед працівниками РАГСу: наречена, мовляв, вагітна, я — самі бачите, в якому стані, тому вимагаю нас негайно зареєструвати законним шлюбом.
І навіть «довідку» відповідну приклав — з підписом голови Нацбанку, портретом Тараса Григоровича і написом «100».
— Ну, раз таке діло — мир вам та любов! — благословили працівники РАГСу молодят. І пішли вони кожен у своїх справах: він — помирати далі, а вона гіркі сльози лити, квартиру переоформляти та про похорон клопотатися...
— Що за чортівня! — вигукне якийсь нетерплячий читач. — Справді, Хічкок якийсь!
А ось і не Хічкок. А УБОЗ. Який? Та наш, полтавський. Він, правда, теж повірив не одразу, а коли копнув глибше...
Хоча насправді все так і відбувалося. Ніякої містики. Але лише за документами. Адже доки справжній сорокарічний покійник лежав собі спокійно в лікарняному морзі, його «наречена» обмінювалася поцілунками в РАГСі з «особою, схожою на покійника», в чиїй кишені й лежав паспорт спочилого...
«Наречена» ж виявилася медичкою, яка і доглядала за покійним, а «особа, схожа на нього», — боржником приятеля меткої жінки, який і організував усю цю аферу. А «молодим» обрали самотнього 40-річного полтавця, який помер від тяжкої травми. А оскільки той вів, м’яко кажучи, не зовсім здоровий спосіб життя і навідувати його було нікому, то після смерті чоловіка в руках шахраїв опинилися ключі від квартири, де паспорт лежав. Після швидкого одруження і не менш швидкої смерті господаря квартира дісталася «вдові» у спадщину, і таким чином на її продажі злочинці заробили 20 тисяч доларів.
Це лише один з епізодів «діяльності» того самого приятеля «нареченої» — якогось С., який, до речі, не лише дипломований медик, але й без п’яти хвилин випускник Харківського університету... внутрішніх справ. Об’єднавши таким чином медичні навички з кримінальними, він непогано заробляв на сумнівних операціях з нерухомістю, використовуючи знайомства, підкуп і підробку документів. Причому, інколи це робилося настільки грубо, що не помітити цього міг лише... суддя, який приймав рішення за одним із складених у лікарні заповітів, датованим ще 1996 роком і завіреним печаткою, виготовленою в... 2003-му.
Нині розслідування цієї унікальної кримінальної справи триває, тож, можливо, з’ясуються й нові подробиці про «потойбічне життя».
Намалював Валентин ІВАНОВ.
Ідея та наповнення Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ©, 20072012.