Гуморески
Ігор СІЧОВИК
АНДРІЙ + НАТАЛКА = ?
Прочитай своїм батькам
Стояв паркан як паркан. Високий, довгий, щойно пофарбований. Якось а ньому з'явився, виведений невпевненою рукою напис:
“Наталочко, я довго мовчав, але тепер зізнаюся: я кохаю тебе. А ти?
Твій Андрій»
Не минуло й години, як нижче було дописано:
«Розумні люди, на парканах не пишуть!
Двірник Б.»
Йому заперечив якийсь перехожий:
«А якщо бракує паперу і пошта погано працює?
Р.К.В.»
Згодом питання було поставлено руба:
«Цікаво, куди давиться міліція?
Пенсіонер-революціонерка У.»
«Міліція дивиться, куди треба!
Дільничний А.»
Свою підтримку висловив і водій приватного автобуса гр. З.:
«Тримайся, друже, правої сторони ! Ох, ці жінки! Сам був закоханий. Ще в дитсадку»
Під цим червоною фарбою палали гнівні слова:
«Ще молоко на губах не обсохло, а воно вже закохалося! Ганьба демократам!
Більшовик з 1899 р.»
«Воно й видно! Вуха стирчать!
Демократ Ч.»
«Заздрю тобі, Андрійку! А я ще досі нікого не покохала...
Другокласниця З.»
«Викиньте дурниці з голови! Треба вчитися, вчитися і ще раз вчитися, – як казав мій сусіда по парті і партії.
Б. – слухач курсів довгожителів»
«Вік учись, а дурнем помреш!
Ветеран 6-А класу Жора Т.»
«У всьому винна школа!
Д. батько»
«Навпаки, це вина батьків!
Директор школи № 13»
«Краще порадьте хлопцю, як йому бути!
Бабуня К.»
«Хай напише до газети, там все знають і порадять.
Кіоскерка Н.»
«Сама досі не закохана і не одружена, бо всім давала поради.
Журналістка X.»
«Краще звернутися до екстрасенсів і провидців.
Лікар Т.»
«Дякую, колего! Хай звертається до мене з 8 до 21 год. Оплата за домовленістю
Провидець Кошмаровський.»
«Дивно, чому мовчить Наталка! Чи її не цікавить громадська думка?
Слюсар-сантехнік Водяний.»
«Се ля ві – таке життя, це по-нашому.
Викладач курсів французької мови. Мій контактний телефон 22-33-44»
«Цікаво, з якого він класу? Треба звірити почерк.
Керівник 5-го класу Д.»
***
Протягом двох днів від Наталки не було жодної відповіді, а на третій нарешті з’явилася:
«Андрійку! Я також тебе кохаю! Вибач, що мовчала 58 років.
Не твоя – Наталя Василівна»
Намалював —Валентин ІВАНОВ.
Ідея та наповнення — Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ©, 2007—2012.
