Гуморески

Михайло ПРУДНИК

А ЩЕ БУВ ВИПАДОК

Осінь. Поле. Ми, студенти університету, приїхали допомагати селянам збирати врожай. Керівник господарства став на дерев’яний ящик і, обвівши нас поглядом, набрав повні легені повітря:

— Дорогі студенти — майбутні Архімеди, Ломоносови й Ейнштейни! Спасибі вам, що приїхали на допомогу. Я завжди говорив: наука — це велика сила, це прихований резерв, це... Власне, практика показала, що один студент замінює два бурякозбиральних комбайни. Тому, ще раз повторюю, без науки нам не обійтися!..

Але перед тим, як приступити до роботи, мушу провести невеличкий інструктаж. Бо тут за вас відповідаю я.

Значить, так — моркву, буряки, капусту і так далі раджу сирими не їсти. Це правильно, що у них вітамінів багато. Але овочі перед вживанням треба мити — раз — і знати міру в їжі -два. Бо у нас минулого року був випадок: один першокурсник схрумав цілий рядок моркви. А рядки у нас побачите які! Кінця-краю не видно. Що з тим студентом було? Ні, гроші ми з нього не вираховували. Моркви нам не жаль. Лячно тільки стало, коли в кінці робочого дня студент заявив, що він заєць. Ну, ми його негайно ізолювали від колективу, на дієту посадили. Щодня кроля йому смажили. Через тиждень бачимо — поправився хлопець. Уже одного кроля йому й мало. "Ну, — питаємо, — хто ти тепер?" -"Заєць!" — відповідає. Довелося батьків викликати. Як потім виявилося, вони теж Зайці. Просто прізвище у них таке. Але якби він моркви стільки не з’їв, то на те прізвище ніхто б і уваги не звернув.

Ще одне. Прошу із землі нічого не піднімати. Побачили трубу, дріт, деталь якусь — відверніться і йдіть далі. Для вас так краще буде. Бо у нас позаминулого року один студент запримітив, що десь там у лопухах труба виглядає. Вирішив витягнути — щоб добро не пропало. І витягнув! Двісті метрів труб на поверхню нависмикував. Увесь водопровід до тваринницького комплексу вивів з ладу. Потім два місяці закопував...

Тепер про бугая. Ви його, мабуть, бачили. Чорнолобий такий на вигоні пасеться. Звати його Гладіолусом. Ім’я ніжне, але краще тварину не чіпати. Бо у нас колись один студент хотів кориду влаштувати. Бігав перед Гладіолусом з червоною ковдрою, мукав, бекав... Поки бугай не проявив характер. Три дні після того умовляли ми "тореадора", щоб він з високої опори зліз...

Біля продовольчого магазину у нас величезна калюжа. Вона ніколи не висихає, але риба там не водиться. Зате навколо калюжі — завжди грязюка, яка, попереджую, ніяких лікувальних властивостей не має! Тому попереки нею мазати не треба. Бо у нас був випадок: студент хотів свого доцента від радикуліту вилікувати. Обмазав його грязюкою — з ніг до голови! А вона так засохла! Стала — як граніт! Скульптора з Києва викликали, щоб він живого доцента із тієї тверді витесав.

Кілька слів про художню самодіяльність... Якщо будете грати, співати, танцювати — прошу, не вмикайте апаратуру на всю потужність. Бо минулого року старшокурсники з вашого університету так електромузикою ревіли, що до мене майже щодня районне керівництво по телефону дзвонило. «Ви що, — питало, — своїх корів зовсім не годуєте? Ревуть, аж у райцентрі чуть!»

А ще попереджаю вас, щоб було... І-і-і!!! Хто Гладіолуса відв’язав? Яка демократія?! Яка свобода?! Де ви бачили бугая на свободі?! Рятуйтеся хто може! Почалося! Студенти приїхали на допомогу!!!