Гуморески

Борис ПОЛІЩУК.
ЗЛОЧИН

Ініціатором злочину став молодий інженер Василь Ковальчук. Поки його дружина Ніна (теж інженер) була в родильному будинку, Василь продумав усе до найменших дрібниць. Братовій дружині Насті відводилась роль вартового. На випадок небезпеки вона повинна подати сигнал тривоги. Брат підробив ключі до квартири Погребняків. Василевим товаришам Дмитру Вернигорі та Віктору Козаку треба було пробратися в неї і винести дорогоцінність до таксі. Його водій теж своя людина.

Того дня ще раз зібрались у Ковальчуків.

— Може, Погребняки віддадуть її добровільно? — несміливо висловив припущення Дмитро.

— Не погодяться, — зітхнув Василь.

— А може, погодяться? — зажевріла іскра надії в Насті.

— Адже їм легше. Обжилися. Дитина чимала.
— Ну й що? Ти хіба віддала б?
— Ні, — відверто призналася Настя.
— От бач. Усе зводиться до того, що треба її забрати силою.

Задзвонив телефон. Таємний агент (кіоскерка тьотя Віра) повідомив, що Погребняки пішли в кіно. Грабіжники негайно сіли в таксі й поїхали на вулицю Хмельницького. Дмитро тихо встромив у двері ключа. Віктор приготував мішка. Вони швидко опинилися в кімнаті. Напружуючи в темряві зір, побачили дорогоцінність на дивані.

Декілька спритних рухів, і через кілька хвилин машина, заплутуючи сліди, мчала вулицями містечка.

Коли крадіжку доставили Ковальчукам, Ніна, пригортаючи до грудей немовля, засяяла від радості.

...Грабіжники привезли няню.