Гуморески
Петро ОЛЕКСІЄНКО
Тактика
ПЕРЕЛОВИВ я на своєму віку риби з ополонки на Дніпрі силу-силенну. Друзі вважали мене в цій справі професором, бо, здається, й народився я на кризі. Скільки себе пам’ятаю, стільки й там, адже мешкав із батьками поблизу річки. Знав усі місця, де водилися соми, де гуртувалися лящі, де шугали щуки. Проштудіював усю літературу з секретами зимової риболовлі. Запозичив досвід ветеранів.
Та виявилось, що ловіння риби з ополонки — справа незбагненна. Немає кінця-краю в її пізнанні. Практика і досвід — то лише початок. Розминка! Є ще й тактика — особливо тонка наука. Нею віртуозно оволодів мій новий знайомий Михайло. Ще жодного разу він не приходив додому впорожні. Якось Михайло продемонстрував мені свою тактику на практиці.
Майнули ми на Дніпро. Підійшли до того місця, де найбільше скупчилось біля ополонок рибалок.
— Ловиться? — запитав Михайло чоловіка, який сидів на фанерному ящику в самісінькому центрі.
— Спочатку ловилась, а тепер чортма, — забідкався той.
Як же вона ловитиметься, думаю, як тут стільки людей товклося з льодорубами, порозгонили рибу. А місце, бачу, вдатне.
— Зараз буде ловитись, — почав розпаковувати Михайло й свого дерев’яного ящичка.
Поклав на лід пакет із написом «Тротил» і заходився припасовувати до нього бікфордів шнур.
— Ти що — здурів? — витріщилися на нього рибалки.
— Зараз буде ловитись, — не зважав на них Михайло.
Рибалки з острахом згорнули причандалля і почали одступати подалі од гріха.
Михайло приладнав до пакета бікфордів шнур, підпалив його і опустив у ополонку.
Якби в той момент хтось увімкнув секундомір, то зафіксував би світовий рекорд у бігові по льоду вайлуватих чоловіків. Одступився і я метрів на двадцять. Ліг на кригу і чекаю кінця світу, а він не настає. Дивлюся — Михайло спокійнісінько опустив у ополонку жилку з блешнею і посмикує нею. А там і окунчик затріпотів біля нього.
— А як же тротил? — підійшов я до Михайла.
— Який тротил? — засміявся він. — То ж цеглина...
Я добровільно зняв із себе звання професора зимового ловіння риби, бо тактики в мене — ніякої.
Київська область.
"Сільські вісті"
Намалював Валентин ІВАНОВ.
Ідея та наповнення Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ©, 20072012.