Гуморески

Іван КУЦЕНКО.
На риболовлю в Кобеляки

Жив я тоді у Звенигородці на Черкащині. Недільного дня з друзями старезним "Москвичем"-тарабайкою поїхали ловити рибу в ставку неподалік Кобеляк.
"Москвича" залишили на горбку обіч дороги, а самі, добре поснідавши, приступили до діла. Кинули приманку. Чекаємо кльову. Природа довкруж райська.
В кінці греблі шумлять верби. Пахне різнотрав’я. А тут ще й поплавки застрибали, і коропчики стали чіплятися на гачки. Ледве встигаємо їх витягувати. Одне слово, ідилія. Казка. І раптом за хлюпотінням води почули якесь погупування. Оглянулися і жахнулися. Прямісінько на нас сунув із пагорба "Москвич". Чи то ми забули поставити його на гальма, чи вони самі собою відмовили, але факт той, що наш залізний дідуган немов зірвався з ланцюга. Ми ледве встигли відскочити — шубовснув у воду, тільки бульки над ним зійшли. А що було далі — домислюйте самі, і все буде правильно. Кажуть, дехто зі старожилів Кобеляк і досі згадує, як до них приїздили ловити рибу звенигородські хлопці і так розполохали "Москвичем" коропців, що вони тиждень боялися підходити до найсмачнішої приманки.

с. Маслове
Джанкойського району,
АР Крим.

"Сільські вісті" 2009.05.15