Гуморески

Андрій КОЦЮБИНСЬКИЙ.
Жіночий рецепт

Навідалася якось Ольга до подруги Наталії.

Чоловік господині тут же приготував бутерброди, каву, поставив на стіл пляшку вина, побажав приємного спілкування, а сам пішов у якихось термінових справах до сусіда.

— Слухай, подруго! — здивовано звела брови Ольга. — Що це з твоїм милим сталося? Ти скаржилася на його черствість та байдужість, а тепер Петра ніби підмінили.

— Вдалась я, Олю, до особливої жіночої педагогіки.

— Та й якої ж?

— Якось Петро бовкнув, що я невродлива, мовляв, не слідкую за своєю зовнішністю, те-се... А я йому натякнула, що не така вже я й невдатна: це тільки ти не шануєш, а багато інших чоловіків задивляються на мене. Петро на це скептично засміявся: "Ой, не сміши курей". — "Пройдімося вулицею, і пересвідчишся". — "Пішли", — погодився Петро. Одяглася модно, підсмикнула спідничку. Йду попереду центром селища, Петро — віддалік, щоб спостерігати, що ж воно буде. Незабаром догнав мене Петро і каже: "А й справді, всі чоловіки, навіть молодші за тебе, котрі йшли навстріч, озирались, а деякі зупинялися і дивилися тобі услід. Тож пробач, що недооцінив тебе..." Відтоді — наче шовковий.

— І чим же ти так чоловіків приворожила? — не терпиться Ользі. — Бо й мій на мене критично поглядає.

— Все дуже просто, — усміхнулася Наталя. — Я кожному стрічному чоловікові показувала язика, моргала або корчила гримаси...

м. Павлоград
Дніпропетровської області.

"Сільські вісті"