Гуморески

Юрій ІЩЕНКО
МІТИНГ

...Здається, уже всі зібралися? І сержант Гонта тут? Тоді почнемо. Розбір польотів. Гагаріни ви мої правопорядку! Сьогодні ви у мене всі політаєте... А для початку відеоплівочку прокрутимо. Для більшої наочності. Давайте, майоре Сердюк, запускайте свій діапроектор.
Так, так, дивимося... Де було проведення вуличної акції дозволено? Як і за протоколом рішення райради. На майдані! Простамол його татові!.. Вибачаюсь, товариші, це реклама вже третій день, як реп’ях, причепилась...
Ага, ось пішов наступний відеоряд. І тут теж усе гаразд. Оратор в єнотовій шубі з табуретки виступає. Бачте, як упрів, бідолашний, режим критикуючи.
А оно-но і наші орли-соколята стоять. Незворушно — як атланти під вербами. Молодці! Професіонально службу несуть. Ану, майоре, дайте ще раз передній план...
Ну, я так і думав!.. Ще хвилин п’ятнадцять-двадцять — і мітинг цей санкціонований сам по собі скінчився б... Подивіться, як водій-охоронець того, що в єнотовій шубі, на годинника нервово поглядає. Їм із шефом, за нашими даними, до масажиста на третю дня треба їхати. А в центрі ж такі пробки... «Росава» шипована його батькові!.. Вибачаюсь!..
Ех, як воно все б добре було! Якби у нашого Ґонти на останніх хвилинах нерви не здали. Постояли на протязі у підворітті — от мізки хлопцеві, видно, й захолодило. Службу забув. Ні з того ні з сього почав тролейбуси посеред дороги зупиняти. Пасажирів висаджувати. Правда, треба відзначити, — організовано. Без метушні та штовханини. І на мітинг опозиції. Для масовки, значить. «Галіна бланка» його мамі! Вибачаюсь, гм-гм...
А ви ж наш революційно-аврористий менталітет знаєте. Кинь лише сірника — таку виїзну сесію Верховної Ради просто неба проведуть!.. Не тільки мікрофони, а й дерева на тротуарах з корінням повисмикують... Ну, Чикатили від екології!.. Зеленбуд жалко!
Ану, Сердюк, трохи зменш швидкість цього Голлівуду. Очі щось за подіями не встигають...
М-да, казав я нашим кадровикам... Що це ви так розчервонілися, капітане Дзиґо?! Придивіться уважніше до цього сержанта Ґонти. Мені одразу не подобалося, що наш штатний працівник заочно у театральному на режисера вчиться. Воно нам боком ще вилізе. От і не помилився! Утнув цей недоучений Станіславський... Усьому управлінню — театр із вішалкою. Тепер не одна шинелька на ній поповисить...
За всіма законами сценічного мистецтва. Зразковий правопорядок називається забезпечили. Церезіт його таточкові! Вже й вибачатись не буду...
І фарс тобі тут, і трагедія. Все на одному оперативному просторі.
...А це вже взагалі! Безпредєл!.. Хто дозволив цьому яничарові Ґонті винести прапор нашого управління на майдан?!. І розмахують, бач, ним, бісові діти, на дзвіниці!
Ану, Сердюк, зупини стрічечку... І збільш! Ось так!.. Шкода, що обличчя в кадрі розпливаються. Нічого, ми ще проведем у себе внутрішнє розслідування. Та за таке — під трибунал!.. Іноземні посли вже третій день проходу не дають, усі телефони у главку пообривали. Скажи їм тепер, напосідливим, яку нову політичну силу цей стяг представляє?!.
Ех, Гонто, Гонто, заварив ти куліш! На всю міжнародну спільноту! Сьорбать — не висьорбать!.. Матері твоїй «Колгейт»... А ще прізвище таке легендарне носиш!
Нерви, бач, здали. А наша ж робота слабкодухих не любить. Он майор Мельниченко! Два роки, можна сказати, чоловік із диктофоном у президента під диваном пролежав — і нічим себе не виказав, не демаскувався. А мило усміхався гарантові. На брифінги з ним ходив! Оце профі! Оце оперативник! Аж прикро, що такі залізні люди десь по далеких Америках тепер поневіряються та собі на хліб насущний якимись плівочками заробляють. А ти, Гонто, нащадок козацького роду, — не витримав. Зірвався!
Та ще й як! Гасла радикальні чого тільки варті! Робесп’єрівщина суцільна. Прикрути, Сердюк, про всяк випадок звук у своєму кіні. А то про майора говоримо, а він, може, серед нас. Ще стукне нагору, а там не так витлумачать. Батечкові його критичні дні...
От, Гонто!.. Сердюк, вимкни нарешті свій відеожучок! Заважає думкам формуватись. У своїй пояснювальній ти, Гонто, пишеш, що втомився на тих мітингах слухати, як наші борці за щастя народу в своїх полум’яних промовах жуйку вічного невдоволення жують. Комбігрип їхній Кларі Цеткін!.. І все їм, бачте, погано та не так. Так чого ж тоді вже друге десятиліття по тих мітингах тусуються?.. За один раз і розрубали б той злощасний гордіїв вузол. А чи правильно б це було?!. Опозиція — вона ж як щука в річці: щоб карась не дрімав. Та й потім — опозиціонери теж живі люди. У них сім’ї, діти...
Отож думай, Гонто, думай! Що ти своєю нерозумною головою учинив. Будь-яку державу спершу побудувати треба. А йому, бачте, одразу потрясінь захотілося. От уже перше і маємо. Поки ти свою курсову з театралізованого дійства на майдані захищав, опозиція на своїх шестисотих на інший кінець міста перебралася. І там, у провулку імені твого однофамільця, мораторій на опозиційні мітинги прийняла. А ти знаєш, сержанте, що це таке? А те, що тепер і пшона купити буде ніде...
Ех, підгузник його батькові з такою демократією... Що Європа нам скаже, коли такі Мейєрхольди з личками коридорами управлінськими вештаються?..
Ганьба і геть вашій мамі!