Гуморески

Валентин ЧЕМЕРИС
Mи приведемо вас до вимріяного добробуту

Жила собі Одиниця. І мріяла вона... А втім, для здійснення її мрії потрібні були Нулі. Багато Нулів. Ось чому на всіх мітингах Одиниця виступала десь приблизно так:
— Гей, Нулі! Хто ви без нас, Одиниць, керманичів своїх і братанів? А ось з нами, Одиницями, ви станете справжніми трудящими цифрами, що мають певне значення. І збудуєте щасливе та заможне життя, бо тільки ми, Одиниці, приведемо вас до вимріяного добробуту. Приєднуйтесь до нас і ми переможемо мафію Мільйонів, які захопили владу, безжалісно експлуатують вас, трудові безіменні Нулі. Шикуйтеся за мною. Як писав поет; «Ми йдемо походом гідним...» І ми підемо — до щастя, до справедливості, до заможного життя!
Нулі проголосували за Одиницю і почали за нею шикуватися вряд: один нуль, другий, третій... п’ятий... сьомий... дев’ятий...
І Одиниця почала рости, адже за законами математики кожен нуль позад неї збільшував її значимість у десять разів, і Одиниця швидко стала десятком, потім сотнею, ще потім тисячею. А Нулі підпирали її, шикувалися за нею, готуючись іти в похід за краще життя.
Проте вони так і залишалися Нулями, і їхнє життя чомусь не кращало. На відміну від Одиниці, котра стала Мільйоном, потім Мільярдом. Мораль? А яка мораль, коли навколо стільки круглих...