Гуморески

Микола БОСАК
Хитрий будильник
Бувальщина

Жив-був у нашому селі Іван. До роботи ледаченький. Оце посадить навесні картоплю, а прополоти забуде, то такий бур’ян за літо виросте, що тієї картоплі й колорадський жук не знайде. Восени скосить Іван бур’ян заввишки йому по шию, щось там викопає, а решту зима поїсть.
Зате на жарти мастак — такого пошукати!
Якось сусіди пішли в неділю з пляшкою в осичник у кінці городів, а Івана не покликали. Ну він їм і віддячив.
Оце вдосвіта, годині о четвертій, як півень не прокукурікає, а прореве, ніби йому уряд субсидій не виділив, виносить Іван свою аденому погулять. Подивиться, чи є роса на лопухах, — як нема, то зробить. Потім візьме сокиру, кілька разів угатить нею по дровітні та й іде собі спати.
А в сусідів здіймається веремія.
— Доки ти спатимеш, ледащо? Он Іван уже дрова рубає, а ти все рутиш? — кричить до свого Оришка.
А з другого боку Настя свого пісочить:
— Ти сьогодні взагалі вставати не збираєшся? Іван он уже дрова рубає, а ти подушку мнеш, як мавпа газету!
Так тривало з тиждень. Потім сусіди щось запідозрили, підстерегли Івана. Наступної неділі покликали його в осичник на сорок градусів до тих тридцяти двох, що сонце смалило. Затих сільський досвітній будильник. А шкода, бо в Москві у Кремлі куранти й ті так не втнуть, як Іван об дровітню..

Ще гуморески Миколи Босака тут