Про гіпократів — 51
* * *
По швидкій:
— Лікарю, шлунок дуже болить.
— Що їли?
— Вранці капусту, вдень овочеве рагу, а увечері — зелений
горошок.
— Ну, тоді вам не до мене треба, а до ветеринара.
* * *
Лікарю, це ви мені після аварії голову
пришивали?
— Так. А що, є претензії до якості шва?
— Та ні, лікарю, шов цупкий. А от голова не моя.
* * *
Лікар-пульмонолог запитує хворого:
— Скільки літрів видуваєте?
— Літр-півтора.
— А в історії хвороби записано 3,5
— А-а! Так це було ще в тому році на весіллі у брата.
* * *
— Лікарю, ну як він?..
— Скоро отямиться, пані.
— Благаю, скажіть мені — жити він буде?!
— А вам це треба?
— Йой, пане доктор, та ж ади хочу, щоб ми з ним іще пожили...
— А йому це треба?
* * *
— Уявляєш, у старому році я зробив неприпустиму помилку.
Давай вип’ємо, щоб у новому році такі помилки не траплялися.
— Зачекай, а що за помилка?
— Розумієш, я вилікував людину всього за два візити, а виявилось,
що він мільйонер.
* * *
Терапевт до пацієнта:
— Ви знову до мене?
— Так.
— А до психіатра ходили?
— Ходив.
— Що він вам сказав?
— Просив, щоб ви до нього зайшли.
— Чого?
— Хоче вас обстежити.
* * *
— Пане лікарю! Не знаю, як вам і дякувати
за ваші дорогі ліки.
— Дуже радий, що вам допомогло. А скільки пляшечок ви прийняли?
— Я, дякувати Богу, жодної. Але тітка і від однієї віддала
Богові душу. Тепер я повний спадкоємець її маєтку.
* * *
— Скільки мертвих? — запитує лікар.
— Дев'ять, — відповідає черговий.
— Як? Я ж десять рецептів виписував!
— Але, прошу пана доктора, десятий не захотів ліки приймати.
* * *
Лікар:
— Не таке велике діло ліки випити. Думайте, що то пиво...
Хворий:
— Але, пане дохтор, чи не краще було б пити пиво й думати,
що то ліки?..
* * *
Хворий:
— Я не певен, що знайдуться вас ліки для моєї хвороби.
Лікар:
— Ще б пак! У нашій лікарні стільки ліків, що для деяких
по що й хвороб нема.
* * *
