«На чисту воду!»

Євген ДУДАР
Смердюча «отрижка» імперського «зловонія»
(Хроніки «хутора Мозамбік»)

Русский язык – инструмент нашего влияния.
Сергей Лавров.

Я наплевала бы в морды тем, кто мой русский язык делает оружием
для ликвидации национальной независимости Литвы, Эстонии, Украины.
Валерия Новодворская.

В цей день, коли у «верховному общаку» українців «развєлі, как котят» у джунглях Європи, на хуторі «Мозамбік», оцінювали «красоту ігри»…
Правду кажучи, тієї «красоти» там було рівно стільки, як в оголеного мавп’ячого заду — естетики. Поляпали у злочинні долоні, якими «тиснули» за себе і «за того члена». Отой, якого люди називають «Семафор», «Хайль Гітлєр», ще не висохлими від поту пальцями показав «роги перемоги». Мутованим фальцетом прокричав осанну «проффесіоналам» і кинув черговий плівок в опозицію. «Язиковєд» з провокаторським, перекошеним ненавистю до «мови,» «ліцом,» проінтерв’юерив свої філологічно-патологічні «мнєнія». І «отригнул» ксенофобське зловоніє на адресу «галіцкаго діалєкта».
Вожак фракції своїм звичним фарисейським мимренням вже виплітав перспективу «второго государственного». Міні-Адам, який проводив «макрооперацію», зі своїм партійним «Єво-многопудьєм» раділи вдало проведеному ударові по «націоналістах» — комуністи завжди були послідовними… У зраді національних інтересів України. Так звані «народники» недотумкали за інтереси, якого народу вони проголосували. А «тушки», як «тушки». Відробили Іудин гріш. І заспокоїлися. Їм все одно, що «гроші», що «дєньгі»…
Отака «красота». Такий її морально-етичний зріз. Отака «законність»… законодавчих злочинців…
Після ейфорії з «Євро»… Президент радісно заявив: «Європейці переконалися, що в Україні нема ксенофобії…»
Це правда і…неправда. Нема у нас ненависті до чужинців. Але розкошує в Україні фобія догори дригом. Чужинці, які всілися на нашій спині, їхні наймити, ненавидять українців, нашу мову, культуру, історію…І роблять усе, аби витоптати нашу національну душу, спровокувати ненависть між людьми…
І тут виникає тривога. Або Президент незалежної Української Держави В.Ф. Янукович недобачає і недочуває. Або ж фобії до титульної нації ,і самої нації, він, як і його «семафор» Чечетов, категорично не визнає. Інакше оті провокатори табачники, болдерєви, кивалови, колісніченки, інші знахабнілі «…ови» та «…енки» не сиділи б в уряді, у парламенті, а давно були б видворені з України…
Стосовно загальної ситуації на самому хуторі «Мозамбік». Як і скрізь у джунглях Європи — глобалізація і стабілізація. Глобалізація «донецької» чинодральної глупості і стабілізація злочинної підлості. Але…як і всі оптимісти надіємося на краще.
А ще…Оскільки закільчилося на нову Конституцію, лунають заклики надсилати свої пропозиції, то Ваня Молдаван, Вітя Царапкін та Ізя Чачкес склали «Новий гімн на старий лад»… Ні, ні…Ми за те, щоб державним гімном в Україні був один: «Ще не вмерла України, ні слава, ні воля»…Але може статися, що захочуть і регіональних… Бо отой «парламентарій» з царком в голові вже колись натякав на «возвратє»…
Нехай би співали. Хоч мелодію свою відчували. Як ото зараз у «старшого родича»…
Іще одна заувага. Текст гімну підтриманий всією громадськістю хутора «Мозамбік» окрім буфетниці Клавки, яка визнає лише гімн «Союз нерушимый»… Отже:

«Ж И В И, У К Р А Ї Н О !»
( Новий гімн на старий лад для тих, хто прагне усе повернути назад)

Живи, Україно! Прекрасна і сильна.
«Союз», слава Богу, давно околів.
То будь, рідна нене, навіки вже вільна
Від зайд чужинецьких й «братків-москалів».

Нам завжди у битвах за волю народу
Стояв на заваді змосковщений зброд,
Душив ними Лєнін вкраїнську свободу,
І Сталін спирався на цих же заброд.

Їх ниці нащадки жирують ще й нині
На кров’ю просяклій вкраїнській землі,
І нову петлю сучать знов Україні,
І лижуть гузицю сатрапу в кремлі.

Живи, мій народе! Поздохнуть лакузи
І кане у Лету поріддя Іуд,
Єднайся лише в рівноправні союзи,
Де воля в пошані, людина і труд.

Бо прийде та праведна, судна година
На всіх відщепенців, плюгавий їх рід,
Ізтрусить цю погань із плеч Україна,
І ступить в очищений правдою світ!

“Літературна Україна”
26 липня 2012 року
№ 28 (5457)