Микола БОСАК
НАЩАДОК ДОВБУША
Гумор. Сатира

ГРОЗА ЦІЛУВАЛЬНИКІВ

- Я ж не проти весни! І літо мені подобається! І дівчата молоді, що як квіточки! Але ті, що з голими пупами на люди йдуть!.. Ну, це все!.. Ну, це поверх усього!.. - кип'ятився перед сусідами біля під'їзду Ткаченко, раз по раз витираючи замашною картатою хустинкою скраплену потом лисину.
- Так, так! - кивали головами сусіди. - Ми як були молодими, то пупи закривали!
- І оці голопупі серед білого дня, в найлюдніших місцях, на хлопців вішаються, об штани їм посередині труться і губами до губів прилипають! Ні, я не проти любові. Ну, так у відповідному там місті: в під'їзді, під кущиком. А то стане в магазині перед тобою, чи в метро, і розводить порнографію! - невгавав трохи витрішкуватий Ткаченко.
- Так, так! - трясли головами сусіди. - Ми в молоді літа цілувалися там, де треба!
- І куди тільки наші правителі дивляться? - риторично стукнула держаком мітли об асфальт двірничиха Зіна.
Ткаченко до світа й очей не зімкнув. Все роздумував над тим, як боротися з порушниками громадської моралі. А на ранок таки придумав. Ледве дочекався, доки ледачкуваті дворові підлітки повисипляються, зібрав їх, пообіцяв жуйки, морозива, а на вечір ще й по кілька гривень, і повів у рейд проти цілувальників.
Чекати довелося недовго. Як тільки почали на станції метро "Університет" спускатися ескалатором униз - назустріч догори вирнула пара, що зліпилася губами і нічого в світі не бачила. Зраділий Ткаченко махнув рукою.
- Ха-ха-ха! - Хі-хі-хі! - У-лю-лю! - Солодка парочка! - А-я-яй! - Во дають! - Вона йому язиком аж у мозок залізла! - залементували одночасно дітиська, тикаючи пальцями в бік подразників суспільної цноти.
Голопупа і її короткострижений гевал аж підскочили від несподіванки. Від сміху пасажирів на обох ескалаторах і галасу дітлахів вони ладні були під землю провалитися, та оскільки вже були під нею, то мусіли пекти рака.
На "Театральній" нова пара ледве вскочила до вагону, як вона прилипла до нього і заволоділа його не такими й пишними губами. Але, видно, солодкі, бо обоє аж очі заплющили. Ткаченко смикнув кучерявою бровою до свого виводка.
- Хі-хі-хі! - Во дають! - Дядьку, навчіть і мене такого! - Бу-га-га! - Споримо, що він її ще до вечора оформить! - залементували підлітки.
Пасажири від сміху аж за животи схопилися. А цілувальників на наступній зупинці мало не з дверима ніби протягом видуло.
Непереливки того дня було всім, хто на виду спробував цілуватися в метро. Ткаченківський рейд їм давав такий урок, що краще б з-під куща і не вилазили. Дещо ворохобніше велося на поверхні землі.
На Хрещатику біля магазину, прямо посеред розігрітого сонцем та підошвами хідника, двоє злилися губами, просто їли одне одного замість морозива. Як тільки ватага за знаком лисого предводителя заулюлюкала, парубок покинув дівку і грізно погнався за збитошниками. Він не знав, який у тих "дах".
- Ти чого це до дітей причепився? - виступив з-за рогу магазину Ткаченко. - Хіба це вони мораль на тротуарі розкладають?
- Пішов ти, старий пень! - огризнувся невдаха-цілувальник.
- Ти дивись на нього! Розвів порнографію посеред європейської столиці, ще й слова йому не скажи! - підтримала Ткаченка бабця з кравчучкою
- Сталіна на них нема! На Біломор-каналі копали б до повної перемоги! - підвівся з лави під каштаном ветеран КПРС першого набору з медаллю на піджаці.
Навколо цілувальників вже почав утворюватися натовп. Задні думали, що тут знімають чергову телепередачу "Карооке на майдані" і напирали, аби й собі в кадр потрапити. А передні пісочили призвідців зібрання так, ніби ті не лише цілувалися, а й ще щось крутіше робили. Зрештою дівиця з оплилими від ганьби тінями дременула в один бік, а червоніший від помади на її губах молодик - в інший.
Вдоволений результатом Ткаченко пригощав команду морозивом на паличці. Перед черговим рейдом.

До змісту